ПОМОГИИИТЕ ОЧЕНЬ СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА
Франція. Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький). «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо»
Розкажіть історію кохання ліричних героїв опираючись на тескт вірша.
Ответы
Ответ:
Поезія “Зарізана голубка й водограй” є осмисленням трагедії подій Першої світової війни.
трагедія війни, що згубила так багато молодих життів, а з ними і безліч історій кохання, заплямувавши їх скорботою і горем втрати, як заплямовуються кров'ю ніжно рожеві пелюстки Олеандру.
історія кохання в цьому творі трагічна, війна розкидала людей по світу, когось забрала смерть, і все що лишилося це постаті убиті любі та дорогі розквітлі губи, збережені в пам'яті як міражі з щасливого минулого життя
де ви дівчата?
питання залишається без відповіді, мертві не говорять
біля водограю
Що плаче за втраченим мирним життям й кличе привидів з минулого
Голубка маревіє
так і маревіє кохання і образи дівчат, що мали жити і кохати і надія на щасливе життя
Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
поет згадує своїх друзів, з ким він безтурботно сміявся
та наврядчи він знов почує той сміх, ті голоси знайомі, бо його друзів забрала війна
А як вони іще живі десь б’ються на Північнім фронті
слабка надія тліє в серці поета
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті
і сонце як надія на майбутнє, на можливий порятунок від цього жаху і страждання
«Міст Мірабо»
Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Любов біжить невпинно стрімка як ріка, повна пристрасті і шквал емоцій
Журба і втіха крутнява шалена
покохавших занурює у куртняву шалених емоцій, радості й журби
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
та часу плин невпинний сповільнює шалений вир емоцій
Рука в руці постіймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
з часом буйство емоцій втихає і перетворюється в спокійний плин води, любов вже не така стрімка, вона спокійна і глибока як вода
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
а час усе спливає, життя, як вода, ніколи не стоїть на місці
Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Любов проходить, серця гаснуть і розбігаються
Життя хода тягуча
Надія ж невгамовано жагуча
життя без любові тягнеться, та надія на кохання ніколи не вгасає
Минають дні години і хвилини
Мине любов
І знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине
все в цьому житті не вічне, любов також, та ми живемо, ми все ще тут і час все ще біжить