Ответы
В другій половині ХІХ століття Російська імперія почала проводити політику "русифікації" національних меншин, включаючи українців. Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року стали ключовими документами, які обмежували українську культуру, мову та інші національні прояви на землях Надніпрянщини.
Валуєвський циркуляр був виданий з метою боротьби з "несамодержавними" проявами національної свідомості серед українських народів, а також забороняв друкувати книги та видавати газети українською мовою. З свого боку, Емський указ мав на меті боротися з "небажаними" національними проявами, зокрема заборонивши друкувати та поширювати українські книги, періодичні видання та інші друковані матеріали.
Обидва документи мали сильний вплив на культурне життя українців в Надніпрянщині. Багато українських книжок були знищені або заборонені, а друкарі та видавці української мови були позбавлені права на працю. Це призвело до зменшення можливостей для українців розвиватися в національному плані, що було суттєвою проблемою того часу.
Нині, у сучасному світі, українська мова та культура є важливими складовими національної ідентичності, і важливо дотримуватися та захищати ці права. Заборона національних проявів культури є відсталим і протизаконним підходом до розвитку національних спільнот.