Проаналізуйте юридичну ситуацію:
Сімнадцятирічний Вадим був прийнятий на роботу слюсарем на завод интегралко» з випробним строком тривалістю 2 місяці. Під час влаштування на роботу він подав трудову книжку, паспорт, та ідентифікаційний код. З ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. У зв'язку з тим, що Вадиму на момент реестрації договору виповнилось 17 років і 6 місяців. адміністрація встановила для нього робочий день 40 годин на тиждень. Через 5 місяців він звернувся до адміністрації з проханням надати йому щорічну відпустку повної тривалості, але йому відмовили, як такому, що ще не відпрацював 6 місяців Вадима часто залучали до понадурочних робіт. Працюючи на підприємстві, Вадим одночасно навчався у вечірній школі. 2016 року під час закінчення вечірньої для складання випускних іспитів він отримав відпустку без збереження заробітної плати тривалістю у 10 днів.
Ответы
Юридична ситуація в даному випадку має наступні аспекти: Питання повної матеріальної відповідальності. Укладення договору про повну матеріальну відповідальність може мати певні наслідки. Зазвичай такі договори вимагають від працівника сплатити шкоду, яку він може заподіяти роботодавцю. Однак, в контексті даної ситуації, можна дослідити те, чи була укладена така угода дійсно згідно зі законодавством, оскільки Вадим був ще не повнолітнім на момент укладення договору. Тривалість робочого дня. Із законодавства України випливає, що тривалість робочого дня для неповнолітніх не повинна перевищувати 24 годин на тиждень. Таким чином, встановлення 40-годинного робочого тижня для Вадима може бути порушенням законодавства. Відпустка. Згідно з Кодексом законів про працю України, працівнику, який працює менше 6 місяців, не належить щорічна відпустка. Однак, якщо роботодавець встановлює більш високий стаж для отримання щорічної відпустки, то він повинен дотримуватись цього правила. Понадурочна робота. Згідно з Кодексом законів про працю України, понадурочна робота може бути здійснена працівником тільки за його згодою та за умови дотримання певних вимог, що стосуються оплати праці та тривалості робочого дня.Вік працівника та його робочий час: Вадим на момент укладення договору про працевлаштування був 17 років і 6 місяців, тобто юридично він був неповнолітнім. У зв'язку з цим, адміністрація повинна була встановити для нього скорочений робочий час не більше 24 годин на тиждень, згідно зі ст. 268 КЗпП. Проте, згідно з умовами договору, Вадиму було встановлено робочий день 40 годин на тиждень, що свідчить про порушення правил законодавства про працю. Відпустка: Вадим звернувся до адміністрації з проханням про надання щорічної відпустки повної тривалості. Згідно зі ст. 24 КЗпП, відпустка повинна бути надана працівнику, який відпрацював повний календарний рік. Оскільки Вадим не відпрацював на момент звернення до адміністрації повний календарний рік, то він не мав права на щорічну відпустку. Понадурочна робота: Згідно зі ст. 59 КЗпП, понадурочна робота може бути проведена лише за згодою працівника, або в разі виникнення непередбачуваних обставин. Однак, з викладеного умови, не з'ясовано, чи була отримана згода Вадима на проведення понадурочної роботи.