Ответы
Ответ:(Залізна дверцята лялькового дому зачиняються. НОРА і КЛАУС стоять поруч.)
НОРА: (задихано) Клаусе, що це було?
КЛАУС: (з докором) Це була правда, Норо. Ти мала все, але вибрала легку дорогу.
НОРА: Я не могла продовжувати таке життя. Я хотіла більшого.
КЛАУС: Але ти ж забула, що тобі було дано все це на чужий кошт. Ти заплатила високу ціну за свою свободу, але забула про тих, хто постраждав.
НОРА: Я знаю, я розумію тепер. Але що мені робити далі?
КЛАУС: Чесність – це початок відновлення. Тобі потрібно повернути те, що ти взяла.
НОРА: Я зроблю все, що потрібно, щоб виправити свої помилки.
КЛАУС: (усміхається) Тоді ти знову станеш тією, ким колись була - Норою, моєю дружиною. (відчиняє дверцята) Чекаємо тебе.
(Нора виходить з лялькового дому, обіймає Клауса. Камера замикається на зображенні їх облич
Объяснение:
(Сцена відбувається у вітальні будинку Хельмерів. Нора сидить на дивані, а перед нею стоїть Торвальд).
Торвальд: Норо, я не можу повірити, що ти залишаєш мене і наших дітей.
Нора: Торвальде, я більше не можу жити в цьому ляльковому будиночку. Ти ніколи не розумів мене, ніколи не поважав мене, ніколи не сприймав мене як щось більше, ніж свою власність.
Торвальд: Але Норо, я завжди ставив наших дітей на перше місце. І я забезпечував тебе всім необхідним.
Нора: Ти можеш дати мені гроші, але не можеш дати мені щастя. Я не хочу жити в тіні твоєї величі, я хочу знайти себе, знайти своє місце в цьому світі.
Торвальд: Ти розумієш, що я не можу жити без тебе. Я кохаю тебе, Норо.
Нора: Але ти не любиш мене, Торвальде. Ти любиш свої ідеали. Ти бачиш у мені лише свою власність, свою ляльку. Але я не можу бути твоєю лялькою, Торвальде. Я хочу бути собою.
Торвальд: Я обіцяю змінитися, стати іншим. Я буду розуміти тебе та поважати.
Нора : Торвальде, ти ніколи не змінишся. Ти не можеш змінити свою природу. І я не хочу провести все своє життя в очікуванні, що ти мене зрозумієш. Я хочу бути щасливою, і я знаю, що з тобою це неможливо.
Торвальд: (з каяттям) Я розумію. Але Норо, що буде з нашими дітьми? Я не можу пояснити їм, чому їхня мати пішла.
Нора: Торвальде, я завжди буду їхньою матір'ю. Я завжди любитиму їх. Але я не можу залишатися тут, жити у брехні. Мені потрібно знайти себе, бути вірною собі. І я сподіваюся, що колись ти це зрозумієш.
(Торвальд стоїть, мовчазний і безпорадний. Нора підхоплює свою сумку і йде до дверей).
Нора: Прощавай, Торвальде.
(Вона відчиняє двері і виходить, залишаючи Торвальда наодинці в ляльковому будиночку, розуміючи, що він втратив Нору назавжди).