2. У чому полягає відмінність у творенні приголосних і голосних зву- Ків? Наведіть приклади дзвінких і глухих, м'яких і твердих приголосних срочно
Ответы
Ответ:
В українській мові приголосні звуки відрізняються за місцем творення (губні, зубні, піднебінні, гортанні), за способом творення (глухі, дзвінкі) та за м'якістю (тверді, м'які).
Дзвінкі звуки вимагають вібрування голосових зв'язок під час їх вимови, тоді як глухі звуки не потребують такого вібрування. Наприклад: дзвінкий звук "б" (буває) вимовляється з вібруванням голосових зв'язок, тоді як глухий звук "п" (пиво) не вимагає такого вібрування.
М'які звуки вимовляються зі звуком "й" в кінці, який м'яко закруглює звук. Наприклад: твердий звук "д" (дім) вимовляється з безпосередньою дотиком язика до твердого піднебіння, тоді як м'який звук "дь" (день) вимовляється зі зближенням язика з твердим піднебінням та звуком "й" в кінці.
Отже, прикладами дзвінких звуків є "б" (буває), "в" (вітер), "ґ" (ґанок), "д" (дім), "з" (зима), "ж" (жито), "ґ" (ґанок), "р" (радість). Прикладами глухих звуків є "п" (пиво), "ф" (фунт), "т" (тіло), "с" (сонце), "ш" (школа), "х" (хліб), "ц" (центр), "ч" (час).
Прикладами м'яких звуків є "дь" (день), "ть" (тень), "нь" (ненька), "сь" (сіль), "зь" (зірка), "рь" (вірь), "ль" (дільниця), "ч" (чоловік). Прикладами твердих звуків є "д" (дім), "т" (тіло),