• Предмет: История
  • Автор: tymchenkodarya2009
  • Вопрос задан 4 месяца назад

Дати письмові відповіді на запитання 1. Охарактеризуйте стан українського господарства другої половини XVII ст. за напрямами: ремесло (промисли), сільське господарство, торгівля.

2. Розкрийте зміст понять «займанщина», <ранговий маєток».

3. Витлумачте сенс понять «чинбарство», «кушнірство», «гуральництво», «броварництво», «будництво», «рудництво», «тартацтво», «конвісарство», «людвисарство».

4. Визначте особливості та джерела землеволодіння в Гетьманщині другої половини XVII CT.

5. Визначте причини, які сприяли швидкому розвитку українського господарства після Національно-визвольної війни.

Ответы

Ответ дал: timacovartem1
1

У другій половині XVII століття економіка України була переважно аграрною, основою якої було сільське господарство. Проте розвивалися й ремесла. У більшості випадків ремісники працювали в містах і були залежні від міської влади. У сільському господарстві існувала кріпосницька залежність, але дещо збільшилася кількість вільних селян. У торговельній сфері активно розвивалися міста, зокрема магістрати розширювали свої повноваження та залучали іноземних купців.

«Займанщина» — система землеволодіння, за якої поміщики здавали землю в оренду селянам, а селяни мали сплачувати фіксовану орендну плату, віддавати відробітки або віддавати поміщику частку свого врожаю. «Ранговий стан» означав соціальний статус, за якого особа вважалася членом вищого дворянства з привілеями та правами.

Чинбарство — вид служби, яку надавали козаки польській владі. «Furry» було виробництво хутряних виробів. «Гуральське виробництво» — це виробництво металевих виробів у горах. «Пивоварня» займалася виробництвом пива. «Будівництвом» було зведення будівель. «Гірництво» — це видобуток корисних копалин. «Тартацто» було виробництво бочок. «Конвісарство» було виробництво шкіряних виробів. «Людвісарство» займалося виробництвом одягу.

У Гетьманщині другої половини XVII століття землею володіла переважно козацька старшина, яка здавала її в оренду селянам для обробітку. Старшина також мала право продавати землю селянам або передавати її іншим дворянам. Крім того, деякими землями володіли церква або заможні купці.

Швидкий розвиток економіки України після Національно-визвольної війни був зумовлений декількома факторами, зокрема скасуванням кріпацтва та розширенням вільного селянського стану, зростанням торгівлі та промисловості, відкриттям нових ринків збуту та припливом іноземних громадян. капітал. Значну роль відіграв також розвиток транспортної інфраструктури, наприклад, будівництво залізниць.

Вас заинтересует