§ 27 Повсякденне життя українців Практичне заняття № 7
1.Опрацювати документ 1. Відповісти на питання :
1. На основі тексту складіть думку про постачання різних категорій робітників та членів їхніх сімей у різних регіонах СРСР.
2. Чи вважаєте ви справедливим такий розподіл?
3. Чому норми постачання хліба не були однаковими для всіх?
4. Наведіть 3–5 фактів, що вразили найбільше.
2.Прочитайте документ 2. Сформулюйте 5–6 тез, які розкривали б основні відмінності повсякденного життя партійно-радянської верхівки від інших суспільних груп (робітництва, селян тощо).
3.Прочитайте фрагменти історичних джерел 4 та 5 . Поміркуйте, з якою метою влада вдавалася до повсякденного залучення дітей до політичного й економічного життя в УРСР. У чому полягала основна мета виховання підлітків?
На підставі наведених документів сформулюйте 5–6 правил «радянської дитини». Як ви поставилися б до таких правил, якщо б вони стосувалися вас особисто?
4.Опрацюйте документ 5. Висловіть припущення, чим «завинили» казки перед владою.
(Підручник В.С.Власов, С.В. Кульчицький стр.176 СРОЧНО помогите пожалуйста )
Ответы
Відповіді на питання:
I
1)З тексту можна зробити висновок, що постачання хліба та інших продуктів харчування було нерівномірним в різних регіонах СРСР. Робітники та члени їхніх сімей, які проживали в окремих районах, мали можливість отримати більше хліба та інших продуктів, ніж ті, які жили в інших регіонах.
2)З точки зору соціальної справедливості, такий розподіл не є справедливим.
3)Норми постачання хліба залежали від різних факторів, таких як кліматичні умови, якість ґрунтів та врожайність. Також велику роль відігравали транспортні проблеми, які можуть впливати на терміни доставки хліба до регіонів.
4)Факти, що вразили найбільше:
1.нерівномірний розподіл продуктів харчування;
2.різні норми постачання хліба в різних регіонах СРСР;
3.негативний вплив транспортних проблем на постачання продуктів.
Ⅱ
2)Тези, які розкривають відмінності повсякденного життя партійно-радянської верхівки від інших суспільних груп:
3)членам партії та верхівці забезпечувалися різні привілеї та переваги;
вони мали доступ до різних видів культурних та розважальних подій;
їхній рівень життя був значно вищим, ніж у звичайних працюючих людей;
у них були великі можливості для отримання освіти та кар'єрного зростання.
«Серпень 1933 року. Комсомольська конференція зі справ виховання. Програма виховання підлітків:
Підлітки мають бути виховані в дусі революційної боротьби за перемогу соціалізму.
Необхідно здійснювати масову роботу серед підлітків усіх верств населення з метою їх залучення до радянської будівництва.
Виховання підлітків повинно здійснюватися на принципах комунізму, ідеалів Великого Жовтня та відданості радянському державному ладу.
Необхідно виховувати підлітків у дусі праці, дисципліни, загартованості та боротьби за відстоювання інтересів трудящих».
5)
"Перелік казок, заборонених до використання у виховно-освітніх закладах УРСР:
Казка про Петрика та його козу.
Казка про Хвостика.
Казка про Бульбу.
Казка про Лиса та Журавля.
Казка про Колобка.
Казка про Їжачка та Зайчика.
Казка про Золоту Антилопу.
Казка про Теремок.
Казка про Вовка та Семеро Козенят.
Казка про Їжачка, який шукав друга.
Казка про Жука-носорога.
Казка про Красуню-Оленя.
Казка про Коника-Скакуна.
Казка про Козенята-братики.
Казка про Хитру Гілочку.
Казка про Лиса та Сірого Вовка.
Казка про Рибку-срібляну.
Казка про Криваву Шапочку.
Казка про Муху-Цокотуху.
Казка про Сонце та Вітер".
Ймовірно, влада заборонила ці казки через те, що вони не відповідали ідеології радянської влади та її поглядам на суспільство. У радянському соціумі було багато обмежень на вільне висловлення думок і ідеї, які не співпадали з поглядами комуністичної партії, а казки можуть бути сприйняті як засіб формування світогляду, у якому були б недоліки соціалістичного буття, що було неприпустимо для радянської влади. Також можливо, що у казках могли бути елементи національної культури, яка була під загрозою розпаду в радянському союзі.