Ответы
Ответ:
Объяснение:
Стримано стоячи в кутку кімнати, я спостерігав за діалогом між двома людьми, яких з'єднувала кровна зв'язок. Чоловік та жінка стояли неподалік один від одного, ніколи не знаходячи контакту очима.
"Як ти можеш забути про свої обов'язки?", - сказала жінка, злегка зводячи брови.
"Я роблю все можливе, але ти повинна зрозуміти, що я теж маю своє життя", - відповів чоловік з напругою в голосі.
"Але це про тебе, а не про мене. Як ми можемо продовжувати жити таким чином, якщо ти не можеш виконувати свої обов'язки?" - продовжила жінка з нетерпінням в голосі.
Чоловік відповів щось невиразне, він підняв голову та зітхнув. Його виглядав був виснаженим, і він здавалося, не знав, як вирішити цю проблему.
Мені було прикро дивитися на цей діалог, бо я знав, як це складно вибрати між власними потребами та потребами рідних. Але я залишався мовчазним свідком, не знаючи, як можу допомогти.