СРОЧНО, НУЖНО СЕЙЧАС!!
1)Яким було становище підлеглих народів в Османській імперії ?Чому виник рух гайдуків?Чому українські козаки становили серйозну загрозу безпеці Османської імперії?
2)Які чинники впливали на розвиток турецьких наук?
Ответы
1. У Османській імперії становище підлеглих народів було складним і різним залежно від їхньої етнічної приналежності. Наприклад, українці зазвичай обслуговували населення волосинської і чернігівської сторін, а татари були призначені для охорони південного кордону імперії. Підлеглі народи мали обмежені права, не могли займати високі посади, і платили високі податки.
Рух гайдуків виник через економічну та соціальну нерівність, що панувала в Османській імперії. Гайдуки були бідними селянами, які повстанцями виступали проти феодальної системи, турецьких володінь та податків. Вони складалися з різних етнічних груп і зазвичай знаходились у гірських районах, де їх було складно знайти та приборкати.
Українські козаки становили серйозну загрозу безпеці Османської імперії через своїй бойовий досвід, мобільність та знання території. Вони були відомі своїм повстанським духом та були готові боротись проти будь-яких загроз своїй свободі та незалежності. Крім того, вони мали сприятливі географічні умови для проведення військових операцій на території імперії, зокрема через розташування на південному заході України, біля чорноморського узбережжя.
2. Розвиток турецьких наук був визначений рядом чинників, зокрема, національними традиціями, взаємодією з іншими культурами та відносною стабільністю політичного та економічного середовища.
Особливо значним чинником була взаємодія з іншими культурами, зокрема, із заходом. У XV-XVI століттях під час правління Османської імперії, турецькі вчені мали можливість знайомитися з культурою Ренесансу та науковими досягненнями Європи завдяки дипломатичним та торговим зв'язкам з країнами Європи.
Також велику роль у розвитку турецьких наук відігравали вчені з Персії, з якими Османська імперія мала тісні наукові та культурні зв'язки. Вчені з Персії передавали свої знання та дослідження в галузі математики, астрономії, медицини та інших наук до Туреччини.
Також стимулювання наукових досліджень та розвитку науки в імперії здійснювалося за рахунок фінансової підтримки від уряду, а також створення відповідної наукової інфраструктури, зокрема, університетів та наукових центрів. Одним з визначних вчених турецької науки є Мустафа Кемаль Ататюрк, який здійснив значний внесок у розвиток наукових досліджень та освіти в Туреччині у XX столітті.