Ответы
Ответ:
Чудодійний горіх може дати безсмертя, але не дасть вічного щастя – щастя щирого кохання. Вічно жить – се горіть вік у вік на кострі! Олександер кидає горіх – дар Богині, у вогонь
Объяснение:
сори не смог найти другое:(
Відповідь:
Олександер Великий: Він чудовий полководець, тому що "весь світ звоював". Недаремно, його люблять і шанують його піддані: "Міліонам він сонце, життя є нове,//Для добра міліонів хай вічно живе". Але існує в цьому світі таке, що не підвладно Олександеру - кохання. "весь світ звоював,//Та дівчини рабом себе він почував". Він про себе каже так: "Хоч над світом я цар, та над серцем не цар.//Міліони людей можу вбить, погубить,//Та чи змушу кого мене вірно любить?" Заради коханої він ладен на все, він готовий кинути до ніг красуні весь світ, але холодність і байдужість дівчини ятрить душу Олександера. "День у день із небес його кидає в ад". У відчаї цар просить допомоги у богині: "Дай, богине, щоб нині весь світ проваливсь!// Або дай, щоб скінчилася мука моя". Коли аскет приносить йому в дар чудодійний горіх, то Олександер "І великим, безсмертним почув себе цар". Але одразу ж розуміє, що без кохання його вічне життя нічого не варте. Олександер з часом розуміє, що красуня Роксана зраджує йому і не бачить сенсу у цьому житті, тому що: "А життя — то борня! А любов — то брехня!", "А без щастя, без віри й любові внутрі// Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі!" Олександер рішучий, сильний духом, вміє тримати удар, приймати доленосне рішення. Тому, дізнавшись про зраду Роксани, маючи можливість урятувати власне життя і отримати в дар від богині вічне життя, цар спалює горіх. "Прояснів його ум, серце збулось химер,// А в опівніч саму Олександер умер".
Аскет Це вірний своєму переконанню чоловік. "А побожний аскет вік в пустині прожив// І молитвою й постом богині служив". Саме його безумовна віра і добре серце стало причиною всіх подій у легенді. Це його за чисту душу і щирі молитви обдарувала богиня чудодійним горіхом. "Сей малий золотистий горіх —// Від богині се дар! Моя гордість, мій гріх". Аскет належним чином підготувався до того, щоб отримати вічне життя, але в останню хвилину його взяв сумнів: "Та ось сумніви в серці повстали страшні..". Він вважає, що вічне життя потрібно подарувати тому, хто заслуговує його більше. І на погляд аскета, такою людиною є Олександер Великий. "Богорівним зовсім його зробить твій дар"
Персіянка Роксана. Дівчина, в яку безмежно закоханий Олександер Великий. Вона вродлива, але горда, зла, жорстока, хитра, підступна, зрадлива. Автор так її характеризує: "красуня горда", " в її серці вороже ворушиться щось", в її очах "дикі іскри горять, наче злі вороги", "3 її уст вилітають бажання страшні —//Се бажання пожарів, убійства, різні". Роксана зраджує царю, тому що сама вона закохана в генерала Птолемея. "Вона рада свій вік дать за сам його вид". Саме йому дівчина віддає подарунок богині - горіх. Заради Птолемея красуня готова вбити царя: "Олександру в вино трути-зілля влила". У цій Роксолані немає ні почуття жалю, ні співчуття, ні каяття. Вона спокійно спостерігає за смертельними муками Олександера. "Занедужав король, важко стогне, кричить,// А Роксана при нім не ридає, мовчить".
Генерал Птолемей. Про цього бравого вояку мало що відомо. Він байдужий до Роксани. "Хоч не любить її і холодний, як лід", але подарунки від цієї дівчини він приймає. Ось тільки поділитися вічним життям він готовий не з Роксаною, а із куртизанкою.
Куртизанка. Незважаючи на те, що цю дівчину не можна назвати взірцем чеснот і у багатьох вона викликає зневагу, але душа її чиста та щира. Отримавши від генерала Птолемея чудодійний горіх, вона приносить його царю Олександеру, який помирає в страшних муках від отрути. Вона хоче врятувати свого царя. Куртизанка не боїться гніву повелителя, а тому на всі його запитання відповідає чесно і відкрито. "Та дівча не дрижить, не спускає очей".
Пояснення: