У м. Одеса громадянин України М. уклав із громадянином Японії Х. договір про надання послуг. М., який за договором виступав як виконавець, свої договірні зобов’язання виконав, а Х. від виконання умов договору та відшкодування заподіяних цим збитків відмовився, посилаючись на ту обставину, що під час укладання договору не мав достатнього обсягу дієздатності. На той час йому було 18 років, а за законодавством Японії цивільна дієздатність у повному обсязі виникає в 20 років.
М. подав позов до місцевого суду одного з районів м. Одеси.
Проведіть правову кваліфікацію даної справи. Яким чином і на підставі яких норм має бути вирішений даний спір?
Ответы
Хочу вас попередити, щоб ви звірялися з написаним мною текстом.
Правова кваліфікація справи полягала б у тому, чи є договір між М. та Х. дійсним, враховуючи, що М. на момент укладення договору виповнилося лише 18 років, а Х. є громадянином Японії, на якого поширюється японське право.
Спір має вирішуватися на основі українського законодавства, оскільки договір був укладений в Одесі, Україна. Відповідно до Цивільного кодексу України, особа, яка досягла повноліття, тобто 18 років в Україні, має повну дієздатність укладати договори. Таким чином, М. мав правоздатність укладати договір.
Однак Х. є громадянином Японії і підпадає під дію японського законодавства, яке встановлює вік повноліття у 20 років. Згідно з японським законодавством, М. не мав би правоздатності укладати договір. Це створює колізію законів, оскільки сторони підпорядковуються різним правовим системам.
У цьому випадку український суд повинен був би застосувати колізійні норми, щоб визначити, яке право застосовується до договору. Відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право", застосовується право країни, з якою договір найбільш тісно пов'язаний. У даному випадку, оскільки договір був укладений в Україні, а М. виконав свої договірні зобов'язання, договір найбільш тісно пов'язаний з українським правом.
Отже, договір між М. та Г. є дійсним за українським правом, і М. має право на відшкодування збитків, завданих відмовою Г. виконати умови договору.