Ответы
Ответ:
Пісня про Гайявату” — це не просто переказ давніх легенд, написаний у віршованій формі; це поєднання елементів лірики і епосу. Лонґфелло надав своєму творові довершеної поетичної форми, достеменно передавши світосприйняття і почуття первісних дітей землі. У поемі світ населений духами, героями, давніми божествами. Природа та її сили мають магічний характер. Ми опиняємось на південному березі Верхнього озера, в далеких лісах Північної Америки, потрапляємо у фантастичний світ вірувань і легенд індіанських племен дакотів, ірокезів, оджибвеїв… Говному героєві поеми — Гайяваті, сину Місяцевої дочки Венони і Західного вітру— властиві найпрекрасніші і найблагородніші риси. Він — уособлення кращих людських чеснот - сильний, хоробрий, мудрий, сраведливий, відданий своєму народові. Поема побудована як казкова біографія героя. Розповідається про його божественне походження, зростання, одруження, перехід із земного в потойбічний світ (бо справжній герой безсмертний).