Ответы
Кісткова тканина є різновидом сполучної тканини. Вона утворена спеціалізованими клітинами і волокнами білкової природи, які оточені гелеподібним матриксом, що складається з води, мінеральних солей і вуглеводів. Кісткова тканина перебуває в стані постійної перебудови, змінюючи свою форму і пропорції в процесі росту чи після ушкодження. Кістки мають міцність сталі та легкість алюмінію.Основною структурною одиницею кісткової тканини є остеон. Кожен остеон складається з 5-20 концентричних кісткових пластинок, що нагадують циліндри, вставлені один в одний. Кожна пластинка складається з міжклітинної речовини та клітин (остеобластів, остеоцитів та остеокластів). У центрі остеона міститься канал, через який проходять кровоносні судини та нерви.Остеобласти — одноядерні, здатні до поділу клітини кістки. Вони виділяють міжклітинну речовину, просочуючись якою і тверднучи перетворюються на остеоцити. Розміщені переважно в ділянках росту та регенерації кістки.Остеоцити — клітини невеликих розмірів, не здатні до поділу, мають численні довгі відростки, містяться у сформованій кістковій тканині.Остеокласти — особливі багатоядерні клітини кісткової тканини, які виникають у процесі остеогенезу та під час регенерації кісткової тканини. Вони містять велику кількість лізосом і здатні розсмоктувати основну тканину кістки та зневапнювати хрящ під час морфологічної перебудови опорних тканин.Хрящова тканина — спеціалізована сполучна тканина тварин і людини. Виконує опорну функцію, входить до складу скелета, а також деяких внутрішніх органів (трахей, бронхів). Хрящ позбавлений кровоносних судин, його живлення (окрім суглобового хряща) відбувається за рахунок охрястя. Розрізняють хрящі:гіаліновий — вкриває суглобові поверхні кісток;еластичний — має в міжклітинній речовині еластичні волокна, міститься в надгортаннику, вушній раковині;волокнистий — містить у міжклітинній речовині колагенові волокна, утворює хрящові меніски деяких суглобів та міжхребцеві диски.Зв’язки — щільні тяжі або пластинки сполучної тканини, що беруть участь у сполученні кісток скелета. До складу зв’язок входять здебільшого колагенові волокна або рідше — еластичні. Своїми кінцями зв’язки міцно зростаються з окістям або компактним шаром кістки. Більшість зв’язок розміщені поблизу суглобів. Зв’язками називають і подвоєння серозної оболонки порожнин тіла, що підтримують внутрішні органи.Сухожилок — частина м’яза, за допомогою якої він прикріплюється до кістки і приводить її в рух. Складається сухожилок із щільної волокнистої сполучної тканини, пучки якої розміщені паралельно й об’єднані тонкими прошарками пухкої клітковини, у якій проходять кровоносні судини та нерви.Типи кісток організму людини: трубчасті, або довгі (стегнова), губчасті (ребра, грудина), короткі (хребці), плоскі (лопатки), змішані (кістки основи черепа).Типи з ’єднання кісток: нерухоме (швом) — кістки черепа; напіврухоме (за допомогою хрящів) — хребці в хребті; рухоме (суглоб).Будова суглоба: суглобові поверхні кісток вкриті гіаліновим хрящем, суглобова сумка, суглобова рідина.Типи суглобів: одноосьовий (ліктьовий), двохосьовий (колінний), трьохосьовий (кульшовий).Скелет людини налічує приблизно 220 кісток. Особливості будови скелета людини у зв'язку з прямоходінням:S-подібний вигин хребта;грудна клітка сплющена спереду назад, а не з боків, як у тварин;кістки таза розширені, щоби підтримувати внутрішні органи;високе склепіння стопи;М’язи. Будова м’яза: посмугована м’язова тканина (м’язові волокна і пучки), фасція, сухожилки, кровоносні судини, нерви.Мікроскопічна будова м’яза: м’яз утворений пучками м’язових волокон — міофібрил (клітин посмугованої м’язової тканини). Кожна міофібрила складається з товстих і тонких міофіламентів, яким властива поперечна посмугованість. Міофіламенти утворені актиновими та міозиновими волокнами.Скорочення м’яза відбувається рефлекторно під дією імпульсів з центральної нервової системи. Місце контакту нервової та м’язової клітин називають нервово-м’язовим синапсом. Медіатором у цих синапсах є ацетилхолін. Під впливом ацетилхоліну стан актину та міозину змінюється і товсті нитки міозину починають заходити глибше між тонкі нитки актину. Товсті та тонкі міофіламенти перекривають один одного. Під час скорочення м’яза товсті міофіламенти ковзають поміж тонкими подібно до переплетених пальців. Цей процес забезпечують йони Кальцію та енергія АТФ, яка вивільняється у мітохондріях. Таким чином вкорочуються й міофіламенти, й міофібрили, тобто увесь м’яз. Довжина м’яза при цьому може зменшуватись майже втричі. Отже, скорочення м’язів відбувається з використанням енергії.Після скорочення обов’язково настає розслаблення м’яза, яке пов’язане з поверненням йонів Кальцію в ендоплазматичну сітку м’язового волокна. Актинові та міозинові волокна ковзають у зворотному напрямку і повергаються в попереднє місце.Функції м’язів: скорочення (виконують статичну й динамічну роботу), захист внутрішніх органів.
