Виписати з поезій Т.Г. Шевченка складні безсполучникові речення з різними смисловими відношеннями. Назвати однорідність чи неоднорідність частин. Виділити граматичні основи та накреслити схеми.
Ответы
Ось кілька прикладів складних безсполучникових речень з поезій Т.Г. Шевченка:
1 Він пам’ять літ розкришив, / Та ще й нові підкладає, / Нові пісні проспівує, / На нові гріхи підбурює" (з поеми "Сон").
Граматична основа: Він розкришив пам'ять літ.
Схема: [Він] [пам'ять літ розкришив] [та ще й нові підкладає] [нові пісні проспівує] [на нові гріхи підбурює].
2 "І далі я пішов туди, / Де п’яніє розум людський, / Де рікою текла байдужість, / Де небо землю обіймало" (з поеми "Чигринській байкал").
Граматична основа: Я пішов туди.
Схема: [І далі] [я] [пішов туди] [де п’яніє розум людський] [де рікою текла байдужість] [де небо землю обіймало].
3 "А що мені, моя доле, / Сином тихим вирости, / Що з долі зневажений долі / Чужі діти полишив?" (з поеми "Мені тринадцятий минало").
Граматична основа: Що я полишив чужі діти.
Схема: [А що мені, моя доле] [сином тихим вирости] [що з долі зневажений долі] [чужі діти полишив].
4 "Хоч він ген і народився / На чужині та й живе, / Та все ж то він українець, / І він любить нашу землю" (з поеми "Мені однаково").
Граматична основа: Він українець і любить нашу землю.
Схема: [Хоч він ген і народився] [на чужині та й живе] [та все ж то він українець] [і він любить нашу землю].
Граматичні основи виписаних реченьет: