Ответы
Ответ:
У своїх початках, Запорозька Січ була вільним козацьким угрупуванням, яке відстоювало свою незалежність та територіальну цілісність від польсько-литовської та турецької влади. Однак з часом Січ стала залежною від Московської держави, яка надавала їй підтримку в обмін на послух і допомогу військам.
У політиці Запорозької Січі можна виділити такі аспекти:
Зовнішня політика. Запорозька Січ мала складні відносини зі своїми сусідами, зокрема з Польщею, Туреччиною та Московією. Січ відстоювала свої права та інтереси, а також здійснювала напади на ворогів. Наприклад, під проводом Богдана Хмельницького козаки здійснили повстання проти польської влади та уклали договір із Московською державою, за яким Запорозька Січ стала її союзником.
Внутрішня політика. У Січі існувала система демократії, де кожен козак мав право висловлювати свою думку на загальних зборах. Головою Запорозької Січі був обраний козацький отаман, який керував діяльністю Січі та проводив зовнішню політику. Також у Січі було забезпечено рівність усіх козаків перед законом і внутрішньою справедливістю. У козацьких судах розглядалися справи злочинів та порушень закону, і справедливість забезпечувалася шляхом голосування членів суду. Крім того, Січ мала свою власну армію, що дозволяло їй захищатися від ворогів та здійснювати напади на ворогів.
Економічна політика. Запорозька Січ була відома своєю сільськогосподарською та ремісничою діяльністю. Козаки займалися землеробством, рибальством, скотарством, а також ремеслами, такими як ковальство, швейцарство, вишивка тощо. Важливим джерелом доходів для Січі був козацький рейдерський рух, коли козаки здійснювали напади на кораблі турецької та польської торгівлі, забираючи здобич.
У цілому, політика Запорозької Січі була спрямована на збереження незалежності та територіальної цілісності, захист власних прав та інтересів козацького народу, забезпечення внутрішньої справедливості та розвитку економіки. Однак, важливо зазначити, що Січ також здійснювала напади на народи, що жили поруч з нею, та займалася работоргівлею, що спричинило критику і незгоду з боку деяких істориків та народів.