1.Укажіть причини перемоги польсько-литовсько-руського війська. Чому битву названо «битвою народів»?
2. Визначте наслідки Грюнвальдської битви для литовсько-руських земель, для Європи.
Ответы
1. Битва народів (або Берестецька битва) відбулася 28–30 червня 1651 року між військами Польсько-Литовської королівської армії, на чолі з князем Яном ІІ Казимиром, та Великого князівства Московського, на чолі з Іваном Виговським. У битві також взяли участь українські козаки, які були розділені між протилежними сторонами.Однією з причин перемоги польсько-литовсько-руського війська було використання тактики "ямкового укріплення", що дозволила їм створити непрохідний бар'єр для ворога та привела до поразки московської армії. Крім того, Польща мала значно більшу досвідчену та відшліфовану армію з високою мобільністю та дисципліною.Битва народів отримала таку назву через те, що в битві взяли участь різні етнічні групи: поляки, литовці, українці та росіяни, і кожна з цих груп боролася за свої права та інтереси. Битва також відбувалася на території, що належала різним країнам, а тому вона стала символом злиття народів заради спільної мети.
2. Грюнвальдська битва, яка відбулася 15 липня 1410 року між об'єднаними силами Польщі, Литви та Русі проти Тевтонського ордену, мала важливі наслідки для розвитку регіону та всієї Європи.Одним з головних наслідків битви було зупинення експансії Тевтонського ордену на схід. Битва стала кінцевим етапом війни між об'єднаними силами Польщі, Литви та Русі проти Тевтонського ордену, яка тривала протягом 13-го та 14-го століть. Після битви Тевтонський орден зміцнив свої відносини зі своїми сусідами та звернувся до миру.Для литовсько-руських земель битва мала важливе значення для їхньої державності. Після битви Литва отримала додаткову територію та зміцнила своє становище в регіоні. Битва також позначилася на розвитку польсько-литовської держави як важливого політичного та культурного центру Східної Європи.Битву називають «битвою народів», оскільки вона була вирішальною в питанні збереження незалежності для багатьох народів того часу. Більшість сил, які брали участь у битві, складалися з місцевих жителів, які об'єдналися для захисту своєї землі та свободи від іноземних загарбників. Таким чином, битва стала символом спільної боротьби народів проти зовнішнього ворога.
•Ефективна стратегія командування. Польський король Ягайло та великий князь литовський Вітовт вдало скористалися своїми перевагами та розташували свої війська таким чином, що змусили тевтонців атакувати у невигідному для себе положенні.
•Ефективна тактика війська. Литовці та русини-українці складали основну силу кінних військ та козаків, які відіграли вирішальну роль у бою. Польські та литовські війська також використали фортечні споруди та механізми для оборони та атаки.
•Підтримка місцевих жителів. Польсько-литовсько-руське військо отримало підтримку місцевого населення, яке надавало їм інформацію про місцевість та допомагало у підготовці до бою.
Битва була названа «битвою народів», оскільки війська, які брали участь у бою, складалися з представників різних народів та націй. У склад польсько-литовсько-руського війська входили поляки, литовці, русини-українці, татари та інші національності.
2. Наслідки Грюнвальдської битви для литовсько-руських земель та Європи були наступні:
Для литовсько-руських земель битва мала наступні наслідки:
•Зупинилася експансія Тевтонського ордену на схід.
•Відновився вплив Великого князівства Литовського на території Східної Європи.
•Збільшилася територія Великого князівства Литовського за рахунок здобуття частини Пруссії.
•Укріпилося влада Вітовта в Литві та на Русі.
Для Європи наслідки битви були такі:
•Велике князівство Литовське та Польща стали важливими гравцями на міжнародній арені.
•Орден тевтонців зазнав поразки, що послабило його вплив та зробило його більш уразливим.
•Змінювалися кордони та баланс сил в Центральній та Східній Європі.
•Збільшилася роль козацької держави та України у суспільно-політичних процесах на території Східної Європи.