• Предмет: История
  • Автор: twaila26913
  • Вопрос задан 4 месяца назад

БУДЬ ЛАСКА ДОПОМОЖІТЬ. ПОТРІБНО ДО 13:50! ДАМ 100 БАЛІВ. Кому з українських діячів ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 19 ст. ви віддали б пальму першості за активність та авторитетність у національному відродженні? Вибір обгрунтуйте. ​

Ответы

Ответ дал: Пеппер
0

Мій герой - Михайло Драгоманов.  Він народився у 1841 році у м. Гадячі на Полтавщині. Його родина була багатою дворянською родиною.

Починаючи з років навчання у Полтавській гімназії, Михайло  цікавився гуманітарними дисциплінами, насамперед, історією  українського народу.

Тому у 1859 р. М. Драгоманов вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Ще під час навчання він розпочинає освітянську діяльність - викладає у різних київських школах, а закінчивши університет,  працює в Другій київській гімназії. В  1863 р. ця діяльність приводить його до київської “Громади”.

Драгоманов був не просто викладачем, а ще й досліджував історію з стародавніх часів, простежуючи механізм функціонування суспільства та держави. Так він зробив висновок, що суспільство - цілісна система, розвиток якої нерозривно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою. Першою  працею М. Драгоманова стала “Малороссия в ее словесности”. Драгоманов доводив, що сучасний український народ є спадкоємцем  державницьких традицій Київської Русі, Галицького князівства.

М.П.Драгоманов брав активну участь у діяльності Південно-Західного відділення Російського географічного товариства та київської «Старої громади». За це 1875 року він був звільнений з університету як "політично неблагонадійний".  Тоді йому довелося емігрувати до Швейцарії, де він створив  політичний  центр,  що активно діяв протягом 20 років. Заснував він також  українську друкарню, в якій видавав збірники «Громада», твори П. Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,  твори Т. Г. Шевченка та інші.

М.Драгоманова переслідувала поліція в будь-якцй країні, куди б не закидала його доля, але він не полишав своєї наукової та громадської діяльності. В 1895 році він помер, але для нащадків залишив свій цінний внесок у розвиток історії та культури не лише в Україні, але й в Європі.

Вас заинтересует