Ответы
Ответ:Золота булла 1356 (лат. Bulla Aurea) — законодавчий акт Священної Римської імперії, ухвалений імперським рейхстагом в 1356 році; найвідоміший з документів, що називався «Золота булла». Текст документа, складений латиною, затверджений імператором Карлом IV Люксембурзьким. Дія булли припинилася з закінченням існування імперії (1806 року).
Булла визнавала суверенітет князів в їх володіннях, узаконювала можливі війни між феодалами, знову заборонила союзи міст. Цим же документом підтверджувалося право князів на необмежене карбування власних монет.
Булла регламентувала обрання німецького короля (імператора) колегією семи імперських курфюрстів (архиєпископів Майнца, Тріра і Кельна, короля Чехії, Рейнського пфальц-графа, герцога Саксонії і маркграфа Бранденбургу) і визначала права цих курфюрстів. Провідна роль у рейхстазі відводилася архиєпископу Майнцському. Крім того, булла забороняла поділ територій курфюрств.
Объяснение:
Одна з головних проблем полягала в тому, що "Золота булла" надавала величезну владу земельним князям, які мали право вибирати імператора. Це означало, що імператор мав обмежені повноваження, а його влада була роздробленою між різними князівствами та землями.
Крім того, "Золота булла" установлювала такі положення, які давали великі переваги великим князівствам, таким як Баварія та Саксонія. Це призводило до того, що менші князівства, такі як Гессен, Вюртемберг та Баден, були менш впливовими, і це ускладнювало процес об'єднання всіх німецьких земель.
Крім того, "Золота булла" також встановлювала спадковість влади, що означало, що трон імператора передавався почергово між родами, а не за заслугами. Це призводило до того, що імператори, які були слабкими, нездатними керувати країною та не мали достатньої підтримки князівств, не могли виконувати свої обов'язки належним чином.
Отже, "Золота булла" ускладнювала процес об'єднання всіх німецьких земель в єдину державу через свої положення, які надавали велику владу земельним князям та призводили до роздробленості влади імператора, а також через встановлення спадковості влади. Ці фактори сприяли політичній та економічній роздробленості Німеччини та перешкоджали формуванню централізованої держави. В результаті, Німеччина залишалась роздробленою та залежною від різних князівств та інших впливових сил. Цей процес тривав до середини XIX століття, коли було створено Німецьку імперію під керівництвом Пруссії.