Question

На галері, на турецькій
I до лави там прикутий,
Руки на весло поклавши,
Очі втупивши додолу,
Він, драгутівський невільник,
Біля узбереж Марбельї
Нарікав під звук суворий
Ланцюга й весла своїх:

"О святе іспанське море,
Славний береже і чистий,
Коне, де незмірна безліч
Сталася нещасть наморських!
Ти ж бо є те саме море,
Що прибоями цілує
Краю батьківського мури,
Короновані і горді.
Про дружину принеси ти
Вістку і скажи, чи щирі
Плач її і всі зітхання,
Що мені і тут лунають.
Бо якщо полон мій справді
Ще оплакує, як легко
Ти могло б південні води
Перлами перевершити!
Дай же, о криваве море,
Відповідь; тобі не тяжко
Це вчинити, якщо правда,
Що і води мають мову.
Але ти німуй, о море,
Якщо смерть її забрала;
Хоч цього не сміє статись,
Бо живу я поза нею,
Бо прожив я десять років
Без свободи і без неї
В вічній каторзі при веслах
Не вбиває сум нікого".

Враз потужно розгорнулось
Шестеро вітрил галерних,
I звелів йому наглядач
Всю свою ужити силу.
визначити: Рід, тема , ідея, жанр, думка

Answer 1

Вірш належить до жанру барокової лірики та має рід пейзажної поезії.

Темою вірша є подорож, а саме - перебування на кораблі-ворожій галерії, яка пливе по морю.

У вірші описується морський пейзаж, зображення зорів, місяця та звуків природи.

Ідея вірша полягає в тому, що під час подорожі людина може бачити незвичайні краєвиди, відчувати неймовірні відчуття та переживання, але одночасно вона залишає свій дім, втрачає зв'язок з близькими та рідними.

Основна думка вірша полягає в тому, що подорож - це не лише забава, а й складна та небезпечна справа, яка пов'язана з ризиком і втратою.