Ответы
Ответ:
Кожна мова має свою синонімічну систему. Самобутньою й глибоко національною є й синоніміка української мови.
Вона створювалася поступово, віками, на основі історичного розвитку й збагачення лексичного складу мови.
Висока мовна культура людини, точність у вживанні слова пов’язана з глибоким розумінні лексичного значення, вміння тонко відчувати значеннєві відтінки синонімів і добирати саме те слово, яке найточніше і найпотрібніше в даний момент.
Значення синонімів в художній мові, та й не тільки в художній, надзвичайно велике, їх стилістична роль у ній різноманітна. Багатство синонімів — одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці - невід’ємна прикмета гарного стилю, доконечна риса справжнього майстра.
Багатство синонімів одно з питань ознак багатства мови взагалі. Користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на те місце невід’ємна прикмета хорошого стилю, доречна риса справжнього майстра пера, тобто військового журналіста який пишучи матеріал, не може не вжити синонімів, тому що синоніми прикрашають будь-який матеріал.
Наявність багатої синоніміки в сучасній українській мові дає можливість кожному, хто нею користується, відшукати точне, доречне, образне слово для правильного, яскравого і виразного оформлення висловлюваної думки, для відтворення найтонших нюансів характеристики образів, предметів, явищ.
Освоєння і використання всіх багатств мови неможливо без ретельного вивчення властивостей слова, його значень, здатності вступати в поєднання з іншими словами і утворювати синонімічні ряди. Проте багато проблем, пов’язані зі словом і його властивостями, а також з освоєнням структури мови, до цих пір остаточно не вирішені. До подібних проблем належить і проблема синонімів. Синонімія являє собою універсальне явище, що спостерігається на різних рівнях мови. Вона грає важливу роль в речемислітельной діяльності, оскільки надає мовцеві можливість вибору оптимального способу вираження з ряду семантично близьких лексем або синтаксичних структур. Аналіз синонімічних відносин тісно пов’язаний з вирішенням питань, що відносяться до загальних логічним проблемам подібності та відмінності. Особливістю синонімічних зв’язків є те, що якщо сам факт синонімічності встановлюється на основі семантичного подібності двох або декількох слів, то характеристика кожного члена синонімічного ряду дається з урахуванням існуючих між синонімами відмінностей. p Об’єктом дослідження є синонімічний лексика російської мови.
Велике значення має синоніміка для надання вислову стилістичної досконалості. Майстри українського художнього слова завжди дбайливо працювали над відбором найточніших, найвиразніших, найсильніших слів. Вони прагнули якнайповніше передати виявлену ознаку, надати мовленню потрібного емоційного забарвлення, стилістичної виразності, прагнули знайти саме те слово, яке б відповідало мовній ситуації, індивідуалізувало б і типізувало мову персонажа.
Стилістичні синоніми при спільності значення передають різне стилістичне забарвлення (емоційне, оцінне): говорити — базікати, патякати; ходити — швендяти, човгати; їсти — глитати, жерти. Вони, як правило, закріплюються у мовленні певного стилю, наприклад: говорити, але на зборах — виступати; розбір, але в науковому стилі — аналіз; прохання, але в офіційно-діловому стилі — заява.
На жаль, сучасні учні у своїй більшості мінімально використовують синонімічні можливості мови. Як правило, вони послуговуються одним, найбільш загальним за значенням і найбільш уживаним, синонімом з досить широкого синонімічного ряду.
Кожній людині, яка прагне просто, чітко і дохідливо сформулювати думку, слід постійно вчитися розрізняти відтінки в значеннях слів, правильно вживати їх в усній і писемній мові. Свідоме і стилістично точно слововживання - надійний помічник в оволодінні скарбами рідної мови і показник рівня культури.
Тому вчитель повинен приділяти велику увагу роботі із синонімами, від якої залежить поповнення синонімічного запасу учнів. Він має не тільки закріпити у свідомості дітей певну кількість синонімів, а й навчити правильно користуватися ними в усній і писемній мові. І тут йому стануть у пригоді художні твори, оскільки в них широко використовуються загальномовні синонімічні одиниці й активно реалізуються приховані можливості лексем.
На нашу думку, важливо й цікаво вивчати синоніміку окремого художнього твору або окремого письменника, а також аналізу Коцюбинський завжди використовував багату синоніміку української загальнонародної мови, старанно зважував смислові відтінки та експресивну силу кожного слова, досягаючи цим надзвичайної виразності й чудової простати своїх художніх творів.