помогите пожалуйста
Біла ніч
диктант
перепишіть розставляючи розділові знаки і коми, тере.
Біла ніч. Така ніч яка ще в її житті не траплялася. В горі мов зі скла прозорого небо. Мільярди зірок без кінця спливали з бездоних глибин лягаючи на яринчині очі. А між землею і небом вже по цей бік тієї скляної прозорості гойдався величезний мов з іншого світу позичений місяць. І стільки світла лелося з нього що болісно було дивитись очам. Щось не реальне наче з казки було воцій зі срібного сяйва витканій ночі. І дерева й будинок і медова гора все мов би рухалось пливло тихенько погойдуючись яринка мемо волі вхопилась за дерево що росло коло дверей дерево враз ожило срібним дзвоном озвалося лисття а під корою запульсував теплий сік.
Глянула яринка в низ весь виселок купався у сяйві. Подивилася далі ззависоких тополь виглядало посріблене море. Воно наче спухло здіймаючись на зустріч великому місяці сягне неба а тоді опаде й велетенською хвилею накотиться на берег. І весь простір до вкола сповитий тишею що все заніміло що найменше звук і вона сніговою лавиною обвалиться на весь оцей світ.
Ответы
Ответ:
Біла ніч. Така ніч,яка ще в її житті не траплялася. В горі, мов зі скла прозорого небо. Мільярди зірок без кінця спливали з бездоних глибин, лягаючи на яринчині очі. А між землею і небом, вже по цей бік тієї скляної прозорості, гойдався величезний, мов з іншого світу,позичений місяць. І стільки світла лелося з нього, що болісно було дивитись очам. Щось не реальне, наче з казки було воцій, зі срібного сяйва витканій ночі. І дерева, й будинок,і медова гора - все, мов би рухалось, пливло, тихенько погойдуючись. Яринка мемо волі вхопилась за дерево, що росло коло дверей, дерево враз ожило срібним дзвоном,озвалося лисття, а під корою запульсував теплий сік.
Глянула яринка в низ - весь виселок купався у сяйві. Подивилася далі, ззависоких тополь виглядало посріблене море. Воно наче спухло, здіймаючись на зустріч великому місяці. Сягне неба, а тоді опаде й велетенською хвилею накотиться на берег. І весь простір,до вкола сповитий тишею, що все заніміло, що найменше звук і вона сніговою лавиною обвалиться на весь оцей світ.
Объяснение:
Ответ:
Біла ніч. Така ніч,яка ще в її житті не
траплялася. В горі, мов зі скла прозорого
небо. Мільярди зірок без кінця спливали з
бездоних глибин, лягаючи на яринчині очі.
А між землею і небом, вже по цей бік тієї
скляної прозорості, гойдався величезний,
мов з іншого світу,позичений місяць. І стільки
світла лелося з нього, що болісно було
дивитись очам. Щось не реальне, наче з казки
було воцій, зі срібного сяйва витканій ночі.
I дерева, й будинок,i медова гора - все, мов
би рухалось, пливло, тихенько погойдуючись.
Яринка мемо волі вхопилась за дерево,
що росло коло дверей, дерево враз ожило
срібним дзвоном,озвалося лисття, а під корою
запульсував теплий сік.
Глянула яринка в низ - весь виселок купався
у сяйві. Подивилася далі, ззависоких
ТОПОЛЬ ВИГлядало посрiблене море. Воно
наче спухло, здіймаючись на зустріч
великому місяці. Сягне неба, а тоді опаде й
велетенською хвилею накотиться на берег.
І весь простір,до вкола сповитий тишею,
що все заніміло, що найменше звук і вона
сніговою лавиною обвалиться на весь оцей
CBİT.