Помогите пожалуйста!! очень срочно надо...
скласти письмово нову історію про пригоди Софійки ( за твором " Русалонька із 7-В")
Ответы
Ответ:Тема: пригоди семикласниці Софійки, яка розплутує зловісну таємницю двох родів.
Ідея: уславлення доброти, важливість виховання активної життєвої позиції, відповідальності за свої вчинки, засудження зла, брехні та несправедливості.
Про авторку та її твір
Марина Павленко народилася в 1973 році на Львівщині, у родині вчителів. Дитинство пройшло на Черкащині. Після закінчення школи навчалася в Уманському педагогічному інституті імені Павла Тичини. Працювала вчителькою початкових класів в Уманській міській гімназії.
Сьогодні Марина Степанівна – доцент кафедри сучасної української літератури та народознавства в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, успішно поєднує наукову діяльність з літературною творчістю.
У 2005 році побачив світ справжній бестселер для підлітків – «Русалонька із 7-В або прокляття роду Кулаківських». Ця книга стала лауреатом літературного конкурсу «Коронація слова. Марія Павленко називає свій твір сучасною казкою. Авторка описує родовідні лінії та долі представників двох родів: Міщенко та Кулаківськіх, які накопичували гріхи, каралися за свої негідні вчинки, деградували, занедбували духовний зв’язок між предками і нащадками. Образ Софійки – головної героїні повісті, багато в чому письменниця списала з характеру своєї дочки.
Головні герої твору:
Семикласниця Софійка. «…вона обожнює маленького Ростика!»; «…хлопець Софійчиної мрії не мусив би палити. Як не палять ні тато, ні Сніжанин жених»; «Завжди боялася грози. Дуже боялась висоти, мишей і темряви…»; «… у хвилини відпочинку або розпачу її манили знайомі давні казки. Народні чи авторські (вони всі гріли Софійчину душу), аби тільки з щасливим кінцем. От і ця, про Русалоньку, так до серця припала!»; «Софійка й досі не заспокоїться. Так гірко! Так шкода Русалоньки!»; «Софійка вперше відкрила давно усім відому істину: вона нічого не знає і не розуміє в цьому житті»; «Пронозлива дуже!»; «Софійка вміла міркувати»; «… вона обожнює маленького Ростика! Проте мусять бути якісь межі»; «Що ж, справжній рятівниці і в казці, і в житті зостаються крихти зі столу суперниці!..»; «Софійка розламала шоколадку навпіл: – Удвох їсти смачніше!»; «Софійка надто добре знала, що ніколи не зможе бути такою стильною, як Ірка Завадчук»; «Кинула оком в одне люстро. Звідти на Софійку ледь подивовано глянула… красуня. Така, якою мріяла стати: темне густе волосся, коралові уста й чиста ніжна шкіра…(майбутнє Софійки)»; «А ти все така ж!.. – замилувався дівчиною Вадим, – і красою, і розумом! Але Софійка, мабуть, виросла з того віку, коли купуються на білих коней, навіть із принцами на додачу! Ах, серце, серце! Невже ти так зачерствіло в буднях? Де той вогонь, що спалював тебе колись од кожного Вадимового погляду?..» (майбутнє Софійки.)
Сашко – колишній сусід Софійки. «…він іще худіший та дрібніший. Мов хрущик»; «Сашко – єдиний мужчина в сім'ї. Мама працює прибиральницею, та й то часто хворіє, а в сім'ї ще трійня малих сестричок»;
Вадим Кулаківський – однокласник Софійки. Вадим про свій рід: «Батьки розлучилися, вештаються по світу, а сина залишили на бабу»; «Предок лиш бабки висилає, а сам чортзна-де. Мати сто років не з'являється. Кентуюсь біля старої – до живих печінок дістала. Усе ниє, все дорікає! Що нав'язався на її голову! А мені по барабану: хай би валила на всі чотири боки, була б квартира – сам проживу. В мене, як хочеш знати, рід проклятий. Гроші ведуться, щастя – ні грама!»; «… зібрались якісь ханурики і прокляли. Відтоді той спився, той убився. Татів брат від наркотиків помер. Дід щез. Баба казиться, що з нашим проклятим родом зв'язалась. Тут, скажу тобі, не тільки закуриш…»; «Не я краду, прокляття моє родове краде».
Объяснение: