Ответы
Объяснение:
Одного разу, на засіданні дистанційної літературної групи, Остап та Соломія дізналися про загальноєвропейський рух проти кріпацтва. Вони представляли сусідні села та знайомилися на з'їздах, відпочинку У залі, зграйка молоді, що збиралася в Києві. Вони мали звичку обговорювати важливі теми своєї дійсності.
- Чула я, - почала Соломія,- що у французькі революції зрадбили кріпацтво. Що б ви із тим, Остапе?
- Ну, моя правда, - відповів Остап,- я теж про це чув. Це цікаво, що це, напевне, було ті герці, які зрадили монархію та ввели республіку. Вони хотіли знищити давню систему та дати рівність перед законом кожному. Ті колишні мужні копачі – кріпаки – стали сільською біднотою та пішли геть на фабрики, де їхню прогинаність тепер був краще видно.
- Краще видно, - погодилася Соломія,- але в фабрику переселяють і сім'ї, а люди не хотять жити в багнюці. У мене ж знайома у Чернігові живе по сусідству з фабрикою: робота майже і кругло добу.
- Зрозуміло, - сказав Остап,- все це має досипати ложку дегтю у наш час. Та задля рівної справедливості маємо боротися. А багаті - почути наші скарги. Даваймо вибачаємо за бід кріпака та позбавлення його свободи, позбавлення права на життя. Це не правильно. Що та колищ is кращим способом ніж нещире щастя під час гноблення слабкого.
Соломія погодилася: - Все залежить від нас. Зміновімо цей світ для кращого. Підемо зі старих моральностей, збережемо віру в людину.
Так ось, кожен має право на вільне життя та вільну любов. Та можна ж взаимно допомогти, аби змінити Економіка та гуманну мораль нашої дійсності!