Ответы
Ответ:
Ю́рій Льво́вич (у західній історіографії — Ю́рій І) (1252/1257 — 21 квітня 1308/1315) — король руський (1301—1308/1315), князь белзький (1264—1301), галицький і волинський (1301—1308/1315). Представник дому Романовичів з династії Рюриковичів.
Старший син галицько-волинського князя Лева I і угорської принцеси Констанції[1]. Онук короля Русі Данила Романовича і угорського короля Бели IV. За життя батька володів Белзом і Холмом. Одружувався двічі: з Ксенією, з донькою тверського князя Ярослава Ярославича (1282—1286), і Євфимією, донькою куявського князя Казимира I, сестрою краківського князя Владислава I Локетка[1]. Спробував відібрати частину Волині у володимирського князя Володимира Васильковича (1288)[1]. Очолив державу після смерті батька (1300)[1]. Переніс столицю до Володимира, титулувався «королем Русі і князем Володимирії»[1]. Підтримував свого швагера краківського князя Владислава I у війнах проти чеського короля Вацлава II[1]. Втратив Люблінську землю[1]. Уклав союз із Тевтонським орденом проти Литви[1]. Ініціював утворення окремої Малоруської (Галицької) митрополії (1303)[1]. Відносно мирний період правління вважається останньою добою добробуту Руського королівства