ЦИТАТИ ДО ОБРАЗІВ
Цитати до героїв твору "Шпага Славка Беркути"
Славко, Юлько та Стефко, ЦИТАТИ, НЕ ОПИС до їх образів!!!
2-3 цитати до кожного
Ответы
Відповідь:
Славко Беркута.
"Добре високим і сильним — їх не штовхають...А якщо ти у вісім років скидаєшся на дошкільнятко, до того ж у тебе ноги болять у суглобах при кожному кроці, то, мабуть, краще ходити попід стінами:, без-печніше. Однак Славко не тримався стін".
"У глибині душі Славкові хотілося бути схожим на свого тренера",
стосунки з Юльком: "Колись готовий був за Юлька у вогонь і в воду скочити, тепер не бажає цього робити..", "І пішов Юлько додому у Славковій шапці, була вона геть мокра, одне вухо майже обірвалось, та все ж рятувала од вітру й морозу..", "Беркута під час турніру програв йому партію в шахи, навмисне програв, аби Юлько став чемпіоном серед п’ятикласників"
"Неправда, Юльку, неправда, я не знаю, що робити і як чинити"
"Що ж, коли йому не повірили, Він нічого не говоритиме, йому нічого більше казати, нехай роблять що хочуть"
чого хлопця навчають батьки: батько "І ніколи не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Своє шукай..",
"І від лагідного батькового руху, від ласкавого "мій хлопчику" Славко раптом відчув себе сильним і здатним довести власну правоту".
"Ні, я не хочу ховатися. Я не винен у тім - навіщо мені ховатися?"
Юлько Ващук. Портрет "...Юлькові нові черевики. Вони блищали, як люстерко, і Юлько ступав обережно та гордовито"
Риси характеру: "Годинами хлопчик сидить над роялем і вимолює у клавішів пісню, щоб зрозуміти і полюбити її, а клавіші нічого не дарують..",
"І подумки Юлько вимальовує доокруж себе коло — заворожене, як у казці, — не переступиш ані ззовні, ані зсередини…",
"... всі довкола — звичайні, а йому, Юлькові, хочеться тільки незвичайного, бо він і є якраз та людина, якій доступне усе складне"
"Із Юльком сперечатися — все одно, що кам’яну брилу на дуель викликати, він на своєму стоятиме, хоч би й не мав рації"
"Говорити він уміє гарно, це правда, та й взагалі нема нічого такого, що Юлько робить погано. Хіба що просто знає, чого не втне, — і не береться за те"
"Авжеж, тільки сороки мені й бракувало! — з огидою скривився Юлько і тицьнув птаху черевиком" (жорстокий)
про однокласників " Треба з кимось розмовляти, а більше ні з ким. Хлопці у нас якісь такі…" (пиха-тий),
Чого навчають хлопця батьки: мати - "Не ходи на подвір’я, то не для тебе компанія, не твоє коло. Ти зовсім інший, синку". Батько: "Юлько зустрічає погляд батька, і той погляд змушує хлопця до ли-цемірства", "Вимовляв своє прізвище подумки, пошепки, майже вголос, і воно здавалося неприємним, чужим, воно не мало нічого спільного з ним самим, ніби жило собі окремо" (ладен відмовитися від батька, якого звинуватили у плагіаті)
Стефко Вус. Портрет «високий хлопчак у обтріпаному пальті — навіть зоддалік він виглядав нечесаним і занедбаним»: у нього «кучерява густа чуприна», «..в погляді синіх очей мовби аж колючки ховалися». "...ішов якось прихильці, заклавши руки в кишені, було в його постаті щось дуже незалежне й водночас невеселе"
Риси характеру. «коли Стефко казав — ні, таки то вже було «ні».
"Стефко Вус, соловей-розбійник з нашого двору. Стою та й дивуюсь: чогось такий добрий став, у дворі хлопчаків мало що не ломигає, а тут над сорокою розчулюється!" (так відрекомендував Стефка Юлько)
«...Струшував з гілок ліщини коричневі горішки-лусканці, а вдома жменями висипав їх малій Насті».
коли Наста запропонувала йти в інтернат: "Настка, видно, готова була розплакатися, але тільки кліпала очима; і раптом згадалася Стефкові ота птаха на мокрому листі — аж самому щось підступило до горла, і він закашлявся, мовби захлинувшись молоком" (любив сестру).
стосунки з батьком: "Не мав Стефко до батька доброго серця, бо й від батька ніколи не було ані ласки, ані якої лакоминки, ані поради".
Пояснення: