Запишіть текст, вставте на місці пропусків потрібну букву, зніміть риску. Поставте, де потрібно, розділові знаки (деякі розділові знаки пропущено).
У Києві Тарас Шевченко жив наїздами не більше двох років. Однак стародавнє місто омите дніпровими хвилями багато важить у всіх творчих доробках Кобзаря а саме поетичному прозовому образотворчому а також і в особистій долі. На ньому не/могла не/позначитися сама атмосфера суспіл..ного та кул..турного життя Києва його славне м..нуле. Молодого поета, який приїхав до міста в 1843 році, вабило все краса древніх храмів скарби бібліотек інтенсивність і внутрішня напруга політичного та суспільного жи(т/тт)я. Тут до речі лунали тоді відголоски декабрис..с..кого руху. Тарас Шевченко раз/у/раз звертався думкою до сміливців, трагічна доля яких мала в..ликий вплив на формува(н/нн)я його світогляду.
У Києві Тарас Григорович застав чималий гурт освічених молодих людей. Саме тут зріли ідеї, які з/годом стали політичною платформою Кирило-Мефодіївс..кого товариства.
Тарас Шевченко щиро любив Київ. Але найріднішим мабуть був для нього будинок на Пріорці. Про нього в спогадах він пише так: «Ішов та йшов – бачу: хатинка стоїть, не то панс..ка не то мужича».
Час не владний над пам’я(т/тт)ю народу: Кобзар довіку залишит..ся в Києві.
ОЧЕНЬ НУЖНО ПОЖАЛУЙСТА СЕЙЧАС
Ответы
У Києві Тарас Шевченко жив наїздами не більше двох років. Однак стародавнє місто, омите дніпровими хвилями, багато важить у всіх творчих доробках Кобзаря, а саме: поетичному, прозовому, образотворчому, а також і в особистій долі. На ньому не могла не позначитися сама атмосфера суспільного та культурного життя Києва, його славне минуле. Молодого поета, який приїхав до міста в 1843 році, вабило все: краса древніх храмів, скарби бібліотек, інтенсивність і внутрішня напруга політичного та суспільного життя. Тут, до речі, лунали тоді відголоски декабристського руху. Тарас Шевченко раз у раз звертався думкою до сміливців, трагічна доля яких мала великий вплив на формування його світогляду. У Києві Тарас Григорович застав чималий гурт освічених молодих людей. Саме тут зріли ідеї, які згодом стали політичною платформою Кирило-Мефодіївського товариства. Тарас Шевченко щиро любив Київ. Але найріднішим, мабуть, був для нього будинок на Пріорці. Про нього в спогадах він пише так: «Ішов та йшов – бачу: хатинка стоїть, не то панська, не то мужича». Час не владний над пам’яттю народу: Кобзар довіку залишиться в Києві.