відповісти правильно чи неправильно
7. Важливим питанням для багатьох людей, які працювали в місті, було житло. Трударі проживали в п'ятиповерхових та дев'ятиповерхових будинках, де одна сім’я займала одну квартиру (туалет, ванна та кухня були в кожній квартирі). лише деякі з робітників мешкали в гуртожитках і бараках або винаймали житло в будинках приватних господарів. Житлове будівництво в містах України відбувалося згідно до потреб урбанізації.
8. Жителі міст формували своє бачення модного одягу. За твердженнями вітчизняних і зарубіжних дослідників побутової історії, більшість людей одягалися скромно, а модними були дуже прості речі. Демократизм і скромність одягу сформувався не тому, що це був стиль життя, а тому, що в основі цього явища був низький рівень життя людей.
9. Голодомор фактично унеможливив повноцінний початок навчального року. Спостерігалася незадовільна явка учнів на початку вересня 1933 р.: в Остерському районі Чернігівської області до школи не прийшли 52 %, Варвінському — 70 %, Березанському — 77 % школярів. Причина неявки була відома: значна частина учнівського «контингенту» померла, інша блукала містами в пошуках порятунку, решта лежала в різних «стаціонарах», шпиталях, в спустошених домівках
10. Спочатку в 1929 р. граничні норми хлібного пайка мали становити для робітників і службовців 600 грамів на добу; а для членів їхніх сімей, службовців і членів їх родин, безробітних і іншого трудящого населення — 300 г (у Москві та Ленінграді вони були на третину більшими — відповідно 900 і 500 грамів).
11. В середньому робітник заробляє 120 руб. на місяць. Проте потрібно заплатити податок, позику, кооперативний пай, членські внески. Залишається 80 руб., а на базарі одне кіло картоплі — 2 руб. 50 коп., 1 літр молока — 1 руб.
12. Колективізація і розкуркулення, особливо у 1930-1931 рр., а також руйнівна політика хлібозаготівель суттєво не вплинули на збільшення дитячої безпритульності, на її криміналізацію, у роки Голодомору вона також не набула виразних форм масової соціальної аномалії
Ответы
7. Важливим питанням для багатьох людей, які працювали в місті, було житло. Трударі проживали в п'ятиповерхових та дев'ятиповерхових будинках, де одна сім’я займала одну квартиру (туалет, ванна та кухня були в кожній квартирі). лише деякі з робітників мешкали в гуртожитках і бараках або винаймали житло в будинках приватних господарів. Житлове будівництво в містах України відбувалося згідно до потреб урбанізації. - ні
8. Жителі міст формували своє бачення модного одягу. За твердженнями вітчизняних і зарубіжних дослідників побутової історії, більшість людей одягалися скромно, а модними були дуже прості речі. Демократизм і скромність одягу сформувався не тому, що це був стиль життя, а тому, що в основі цього явища був низький рівень життя людей. - так
9. Голодомор фактично унеможливив повноцінний початок навчального року. Спостерігалася незадовільна явка учнів на початку вересня 1933 р.: в Остерському районі Чернігівської області до школи не прийшли 52 %, Варвінському — 70 %, Березанському — 77 % школярів. Причина неявки була відома: значна частина учнівського «контингенту» померла, інша блукала містами в пошуках порятунку, решта лежала в різних «стаціонарах», шпиталях, в спустошених домівках. - так
10. Спочатку в 1929 р. граничні норми хлібного пайка мали становити для робітників і службовців 600 грамів на добу; а для членів їхніх сімей, службовців і членів їх родин, безробітних і іншого трудящого населення — 300 г (у Москві та Ленінграді вони були на третину більшими — відповідно 900 і 500 грамів). - так
11. В середньому робітник заробляє 120 руб. на місяць. Проте потрібно заплатити податок, позику, кооперативний пай, членські внески. Залишається 80 руб., а на базарі одне кіло картоплі — 2 руб. 50 коп., 1 літр молока — 1 руб. - так
12. Колективізація і розкуркулення, особливо у 1930-1931 рр., а також руйнівна політика хлібозаготівель суттєво не вплинули на збільшення дитячої безпритульності, на її криміналізацію, у роки Голодомору вона також не набула виразних форм масової соціальної аномалії. - ні