Ответы
Внутрішній світ далеко не позитивного героя. По-перше, впадає в око самовпевненість героя: він усіх повчає: із задоволенням «виховує» Нору, бере на себе право звинувачувати Крогстада. Хоча на фінансові махінації батька Нори дивився без засудження. Торвальд не позбавлений хвалькуватості, яка є продовженням його самовпевненості. «...У мене вистачить мужності і сил... я така людина, яка все може взяти на себе», — саме так він говорить про себе. Найнеприємнішою рисою Хельмера можна назвати його лицемірство. Коли Торвальд дізнається, що небезпека з боку Крогстада зникає, він на радощах робить широкий, на його думку, жест: «Я простив тебе. Норо». Лицемірним можна назвати і його прагнення звільнити Крогстада за підробку документів. Читач чудово розуміє, що ці дії героя продиктовані лише його прагненням мати бездоганну репутацію, а не негативним ставленням до нечесних вчинків працівника банку. Торвальд не бачив глибини відчуттів і переживань дружини. Нора ідеалізувала чоловіка і його ставлення до неї. За звичайних обставин герой міг би бути (чи здаватись) люблячим чоловіком, порядною людиною, але при першій же загрозі його репутації, його кар’єрі маска злітає, і він, забувши про дружину, турбується лише про себе. Торвальд не зважає на смертельну недугу товариша, не розуміє внутрішнього стану Нори, коли вона танцює.
Ответ:
самовпевненість і кар'єризм