Ответы
Відповідь:
Софійка (Русалонька)
"Ні-ні, вона обожнює маленького Ростика! Проте мусять бути якісь межі. Усеньке вчорашнє піс-ляобіддя вона вистоювала з візочком під магазинами..."
"Її мрія – аби під ноги кидали букети… лілей, білих садових лілей, яких найбільше любила з дитинства!.. "
"Переказала навіть казочку про Русалоньку, тільки очі ховала, як ішлося про принца, так схожого на Вадима"
"Вибігла на балкон, задивилася на захід сонця і уявила: вони з Вадимом Кулаківським стоять у церкві перед вівтарем, а на ній – коралі…"
"Кинула оком в одне люстро. Звідти на Софійку ледь подивовано глянула… красуня. Така, якою мріяла стати: темне густе волосся, коралові уста й чиста ніжна шкіра… "
Вадим
"А що ти про мене знаєш, аби судити? – Хлопець картинно випустив дим. Знову затягнувся. – У мене, може, дитинство було – куди твоєму братись! І молодість – не легша!"
"Помітила, що красунчик устиг її розжалобити. І що він украй вишукано струшує попіл".
"Кентуюсь біля старої – до живих печінок дістала...А мені по барабану: хай би валила на всі чотири боки, була б квартира – сам проживу. В мене, як хочеш знати, рід проклятий. Гроші ведуться, щастя – ні грама!"
"Цей Вадим! У нього таке розмаїте життя!.. Щось перепродує, щось організовує… "
"Не я краду – прокляття моє краде!"
Сашко
"Сашко й не наполягає – він іще худіший та дрібніший. Мов хрущик"
"Хлопчина королівським жестом вручає Софійці найпишнішого букетика"
"Гроші під ногами валяються – умій лише підняти!"
"А Сашко – єдиний мужчина в сім'ї".
"Сашко бідкався, що сестри – всі одночасно, це ж треба! – виросли зі свого весняного взуття, й тепер він повинен бодай утричі більше заробляти, щоб їх повзувати".
Пояснення: