Ответы
Ответ:
Що ж таке щастя? Чи існує воно взагалі? Можливо, це лише якась ефемерна мрія, що змушує людину рухатися вперед, сягати нових вершин, шукати незнайоме та прекрасне, і, знаходячи, розуміти, що це не межа її бажань? І знову треба рухатися вперед, шукати, сягати нових висот, діяти, мріяти, горіти? А може, цей рух і є щастя? Може, людина щаслива доти, доки в неї є прагнення, мрії, бажання, мета і сили для досягнення цієї мети?
"Відчуття повноти своїх душевних і фізичних сил у їхньому суспільному застосуванні..." — так казав про щастя відомий російський письменник О. М. Толстой.
Людина не може бути щасливою сама по собі, окремо від інших людей. Справжнє щастя ми можемо пізнати лише у громаді, в оточенні інших людей, тоді, коли можемо розділити його з кимось. Чому ж тоді кожен з нас так прагне досягти свого власного щастя? Я думаю, особисте щастя неможливе без суспільної злагоди, як неможливе життя рослини, яку вирвали з корінням із землі та кинули на гарячий пісок.
Бувають випадки, коли людина дуже прагне чогось для себе одної, і, досягши бажаного, вважає себе щасливою. Чи можна вважати це справжнім щастям, адже насолода від отриманого задоволення недовговічна? Коли радість від такої перемоги зникне, залишиться порожнеча: ні з ким буде поділитися цим щастям, ні до чого більше не треба прагнути. Тоді миттєве щастя перетворюється на розпач, жалобу, нещастя.