Синтаксичний розбір речення речення таке Дайте загальну характеристику речення
даю 100 балііввввв
Ответы
Ответ:
визначаєш:
(розповідне / питальне / спонукальне).
(окличне / неокличне).
(стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).
(сполучникове / чи безсполучникове).
далі:
якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
кількість частин речення
на яке питання відповідають частини
пунктуація
Визначити і підкреслити граматичну основу речення (підмет (головний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання називного відмінка хто?, що?, у реченні підкреслюється однією лінією), і присудок (головний член речення, який вказує на дію, на те, що підмет робить, який він є, що з ним робиться і відповідає на питання що робити?, що зробити?, що буде робити?, в реченні підкреслюється двома лініями).
Підкреслити другорядні члени речення
— додаток (другорядний член речення, який вказує на особу, предмет, явище і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто усіх, крім називного( родовий відмінок (кого?, чого?), давальний відмінок (кому чому), знахідний відмінок (кого?, що?), орудний відмінок (ким?, чим?), місцевий відмінок (на(у) кому, чому?), в реченні підкреслюється пунктиром);
— означення ( другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, або приналежність комусь, відповідає на питання який?, яка?, яке?, чий, чия, чиє?, в реченні підкреслюється хвилястою лінією);
— обставина (другорядний член речення, який вказує на мету, причину, спосіб дії, на міру вияву ознаки, на час і місце, відповідає на питання як?, яким способом?, наскільки?, в якій мірі?, коли?, куди?, звідки?, в реченні підкреслюється рискою з крапкою).
Тип речення за метою висловлювання
— розповідне (йдеться про події, які відбуваються, відбулися, або будуть відбуватися);
— питальне (містить запитання);
— спонукальне ( речення, яке спонукає до дії, у якому виражається заклик, прохання, побажання).
Речення за інтонацією окличне (висловлюється з підвищеною інтонацією) чи неокличне.
За будовою речення поділяються на прості і складні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу.
Приклад:
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Наука для людини —як сонце для життя (Нар.тв.).
У складному реченні є дві і більше граматичних основ
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).
Односкладне (має або підмет, або присудок) чи двоскладне (має і підмет, і присудок).
Поширене (містить другорядні члени речення) чи непоширене (не має другорядних членів речення у своєму складі).
Повне (є усі члени речення) чи неповне (якийсь член речення пропущено, але його легко можна відновити зі змісту.
Приклад:
Старе дерево ламається, а молоде — хитається.
Ускладнене ( має вставні слова, звертання, однорідні члени речення) чи неускладнене (не має вставних слів, звертань, однорідних членів речення).
Приклад:
Зразок усного синтаксичного розбору простого речення:
І, може, в ту годину, в ту хвилину, родилась пісня.
(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом може, що називає невпевненість).
Приклад:
Зразок письмового синтаксичного розбору простого речення:
На щастя, життя без несподіванок не обходиться.
(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом на щастя, що називає радість).
Объяснение: