Виписати цитати до характеристики образів Митька та Сергія з твору "Митькозавр із Юрівки або Химера лісового озера"
Ответы
Ответ:
Цитатна характеристика Сергія з твору “Митькозавр із Юрківки”
“ми склали іспити і п’ятий рік навчання нарешті скінчився”
“ми з Митьком давно мріяли поїхати до Юрківки, села, де жила Митькова бабуся.” “Кликало нас до себе привільне і незалежне життя.”
Цитатна характеристика Митька з твору “Митькозавр із Юрківки”
“— А головне, — казав дорогою Митько, — ти завважив, яка бабуся? Ні слова не сказала. Інша вже почала б: “Ой, та куди ж ви йдете? Та що вам там потрібно? Не купайтесь, бо втонете! Та не ходіть у ліс, бо заблукаєте!” А моя — ні слова.”
“— А що нам у селі робити? Хлопців тут малувато, та й ті всі заклопотані — то город сапають, то по господарству… А я, було, позаторік і собі спробував сапати, і що ж ти думаєш? Виполов якусь розсаду, а бур’яни полишив. Тут такі бур’яни ростуть, зовсім на бур’яни і не схожі. Подивишся — ніби якась городина, а воно ні, виявляється. Так мене після того й близько до городу не підпускали. Хотів дров нарубати — поліняка відскочила й по лобі мене як трахне! Тиждень із ґулею ходив, а сокиру від мене ховати стали. Хотів навіть корову помогти доїти, так мало того, що вона хвицалась, як скажена, так іще й мою панамку зжувала.”
“Хіба можна лишатися в поганому настрої через якогось там пришелепка, коли бачиш перед собою мрію якщо не сказати всього життя, то принаймні трьох останніх місяців?”
Объяснение:
Відповідь:
Сергій:
"Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемно"
“Я витягнув ковдру, обережно вкрив товариша й поліз усередину.”
“…і у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком”
Митько:
“Хіба можна лишатися в поганому настрої через якогось там пришелепка, коли бачиш перед собою мрію якщо не сказати всього життя, то принаймні трьох останніх місяців?”
“А коли дощ піде, та ми позастуджуємось, та запалення легенів підхопимо? То що батькам краще — наше здоров’я чи якась там нікчемна клейонка? Тим паче, їхатимемо додому — я її заберу.”
“— Так от, Васю, ми тобі вдячні, Васю, за те, Васю, що ти влаташтував нам такі чудові канікули. Ми, Васю, відкрили для себе такий світ, якого тобі, Васю, і не снилося. Ти сказав, що пошив нас у дурні. Ти, Васю, коли хочеш знати, сам себе пошив у дурні.”
Пояснення: