Ответы
Ответ:
Осінь вимальовує вогненно-червоний портрет, а потім милується ним. Але чому коли барви мліють та випадають вона стогне вітром та сама їх зриває. А потім вона іще й дуще всю злість в себе вбирає, до поки злість її повністю не з'їдає.
А так хочеться іще подивитись на сонні береги, які так простягались на багряній картині.А ті білокорі берізки які трусили своєю жовтогарячою гривою. Або може сільські хатинки, які були притрушені кольорами золотих фарб. А жителі в тій хатинці були б вдягнені в той же різноколірний одяг що й берізки з соснами.
А якщо говорити про одяг, то всі вдягнені в жовтогарячі барви, а ялинки в зеленявих кожурках. Може фарба червонява вже скінчилась? Як же так... Невже всі барви мліють і стон стає зовсім лячним та холодним. Невже серед Таких гарячих барв залишилися лише завше скручене листя?