Складіть усний твір-опис природи в художньомі стилі на основі власних
пожалуйста помогите дам 50 балов​

Ответы

Ответ дал: mariiacom109m4075854
0

Коли я виходжу на прогулянку в природу, то мене завжди охоплює безмежний захват від краси та гармонії цього світу. Кожен елемент природи, будь то дерево, кущ, трава, птах чи комаха, має своє місце в цій гармонії, і кожне з них вносить свій внесок у створення неймовірної картини природи.

Щойно я виходжу зі свого будинку, мене зустрічає м'який повітряний потік, який миттєво окутує мене. Я вдихаю повітря і відчуваю, як воно сповнює мене життєвою енергією. Вітер шепоче мені на вухо ніжні слова, які він несе здалеку - можливо, віддалені гори чи ліси.

Крізь зелене густе листя дерев я бачу відблиски сонця на землі. Різнобарвні квіти, що розкинулись під моїми ногами, манять мене своєю красою та ароматом. Я продовжую свою прогулянку, і незабаром мої очі ловляться на прекрасний краєвид. Гори, що височіють у далекому горизонті, здаються неймовірно близькими, а небо ясне та безхмарне.

Я зупиняюся на мить, щоб насолодитися красою навколишнього світу. Я слухаю, як птахи співають на деревах, як вітер шелестить листям, і я відчуваю, як мій дух зливається з природою. Я відчуваю неповторну спокою та гармонію, які наповнюють мою душу.

Цей світ природи - найбільший скарб для мене. Кожен раз, коли я знаходжусь тут, я відчуваю, що життя це мир краси.


bogdanmotor123: спасибо большое
Ответ дал: 1RamziK1
0

Ответ:

Объяснение:

спостережень

У віддалі видніється безмежна простора неба, яким сіяють мільярди блискучих зірок. Тихо шелестять листя дерев, сповиваючи все навкруги в м'яку зелену ковдру. Вогні світяться на далекому горизонті, створюючи відчуття дивовижного феєричного шоу. Здається, що самі зірки впали з небес і висять на гілках дерев, як незвичайні свічки.

Холодний ранок обіймає своїми долонями природу. Туман, який оповиває все навкруги, каже про прихід нового дня. Птахи збираються разом, щоб пролетіти від холоду. Листя дерев взяли на себе найкращий наряд, переливаючись всіма кольорами від сонця. І ніби кожен вітерець приніс з собою пахощі сонячних променів, що зігрівають все навкруги.

Увечері на небі починають танцювати перші зірки, які все більш і більш приголомшливо світяться в темряві. Повітря наповнюється запахом свіжоскошеної трави. Сонце сміється останнім промінням, які відбиваються в хмарах, словно розмальоване віялом художника. У цей момент врожайні поля здавалося оживають і промовляють своїм мовчазним мовою, що життя все триває і що природа не знає ні меж, ні межі.

Вас заинтересует