Question

Речення з однорідними членами (узагальнення)
Домашнє завдання : знайдіть однорідні члени речення, розставте розділові знаки, підкресліть відповідно їх синтаксичної ролі.
1.Хай віщі тривожні дзвони веселі троїсті музики бандури і горді сурми у кожному серці живуть! (Л.Костенко ). 2.Любов жертва і посвята тебе до слави доведуть ( С. Горлач ). 3.В оркестрі року літо і зима весна і осінь сольні інструменти (О. Білаш). 4. У небі жайворонки в’ються заливаються сміються а згори сипле та й сипле витрушує душу з дзвіночків струже срібні дошки і свердлить крицю плаче голосить і сіє регіт на дрібне сито (М. Коцюбинський). 5.Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку весе­лу сиву воду… (О. Довженко). 6.Тихі сосни мудро й величаво серед світу білого стоять (Г. Чубач). 7.Споконвіку з прадавніх-давен ко­жен живучий має не зрівняне ні з чим джерельне чародійство — мо­лодість (М.Сингаївський ). 8.Краю мій! Люблю тебе вдень і вно­чі вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний). 9.Не визнаю ні любові ні дружби ні приятелювання до перших за­морозків чи допершого грому (М. Стельмах). 10.З півночі раптом налетів вітер наробив лиха в господах (Д. Ковальський). 11.На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба чи до людей (М. Стельмах).
12. Передають поетам поети
З душі в душу із мови в мову
Свободу духу і правду слова.
Л. Костенко.

Answer 1

1. Хай віщі тривожні дзвони, веселі троїсті музики, бандури і горді сурми у кожному серці живуть! (Л.Костенко ). 2. Любов, жертва і посвята тебе до слави доведуть. ( С. Горлач ). 3. В оркестрі року: літо і зима, весна і осінь - сольні інструменти (О. Білаш). 4. У небі жайворонки в’ються, заливаються, сміються, а згори сипле та й сипле, витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито (М. Коцюбинський). 5. Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку весе­лу сиву воду… (О. Довженко). 6. Тихі сосни мудро й величаво серед світу білого стоять (Г. Чубач). 7. Споконвіку, з прадавніх-давен, ко­жен живучий має не зрівняне ні з чим джерельне чародійство — мо­лодість (М.Сингаївський ). 8. Краю мій! Люблю тебе вдень і вно­чі, вранці і ввечері, і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний). 9. Не визнаю ні любові, ні дружби, ні приятелювання до перших за­морозків чи до першого грому (М. Стельмах). 10. З півночі раптом налетів вітер, наробив лиха в господах (Д. Ковальський). 11. На синіх долонях вечора, темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба, чи до людей (М. Стельмах).

12. Передають поетам поети.

З душі в душу, із мови в мову,

Свободу духу і правду слова.

Л. Костенко