Ответы
Відповідь:Під час досліджень ученими установлено: Світовий океан населений у всіх своїх підводних шарах. Виявлено дивовижні закономірності у розповсюдженні глибоководної фауни. Але до кінця 1959 року людське око не бачило безпосередньо життя тварин океанської безодні: заважав тиск товстого шару води.
Ця заповітна мрія біологів здійснилася лише на початку 1960 року, коли двоє сміливих дослідників Жак Піккар і Дон Уолт здійснили рекордне занурення на батискафі «Трієст». Дослідники пройшли глибину дев’ять тисяч метрів — почулася незвичайна тріскотнява. Учені побачили: скло ілюмінаторів батискафа раптово вкрилося сіткою дрібних тріщинок у момент, коли батискаф досяг максимальної глибини. У променях світла від потужних прожекторів дослідники побачили кількох загадкових тварин, яких вони спершу прийняли за риб. Минуло кілька хвилин — на освітлене дно лягла ще одна тінь. Це повз ілюмінатор пропливла якась дуже гарна глибоководна істота, прийнята дослідниками за мурену.
Жак Піккар і Дон Уолт не були зоологами, і, ясна річ, їхня розповідь рясніла гіпотезами і здогадками. Та чи применшує це значення їхньої сміливої експедиції? Їм випала честь першими зазирнути в безодню, бо вони чудово володіли технікою не боячись зануритися в океан.
Пояснення: Не знаю чи все тут правильно