СРОЧНО!!!!!СРОЧНО!!!!!!!СРОЧНО!!!!!СРОЧНО!!!! СРОЧНО!!!!!!!! ДАЮ 100БАЛОВ!!!!!!!! ДАЮ 100БАЛОВ!!!!!!!!!!! ДАЮ 100БАЛОВ !!!!!!!!!!!!!!!
Зробити ідейно художній аналіз поезії " Стояла я і слухала весну"
Ответы
Ответ:
Поезія "Стояла я і слухала весну" є віршем-мініатюрою, написаною у жанрі лірики. Авторка Ольга Кобилянська передає у своїй поезії свої враження від весняного природного ландшафту та його звуків.
У вірші присутня різнобарвна гама емоцій, зокрема захоплення, радість, милосердя, турбота та ніжність. Поезія викликає відчуття весняної тиші та спокою, які переповнюють серце читача.
Граматична основа речення складається зі словосполучення "стояла я і слухала весну", де головним словом є дієслово "стояти". Авторка використовує метафору "слухати весну", щоб передати ідею того, що вона не тільки спостерігає за природою, але й відчуває її звуки та настрій.
У цій поезії можна виділити три частини: віршований зачин, головну частину та закінчення. Віршований зачин складається з двох рядків, де авторка передає атмосферу ранньої весни. Головна частина вірша описує враження від звуків природи, а закінчення містить моральну думку, яка закликає людей жити у згоді з природою.
У цій поезії використано яскраву образність, відтворено звуки природи та передано почуття, що викликає весна в авторки. Цей вірш може розумітися як заклик до гармонії людини з природою та прийняття навколишнього світу з повагою та любов'ю.
Объяснение:
Відповідь:
Поезія "Стояла я і слухала весну" - це твір української поетеси Ліни Костенко, в якому авторка передає свої роздуми про природу, життя та любов.
У першому рядку вже міститься образ весни, яку слухає ліричний герой. Це може означати, що весна не тільки візуально присутня, але й має свій звуковий образ.
У наступних рядках авторка висловлює свої думки про те, як весна розбурхує навколишню природу, змінюючи зимову затишність. Це можна сприймати як метафору на зміну в житті, яку не завжди легко приймати, але вона необхідна для розвитку та зростання.
Далі авторка звертається до коханої людини, прославляючи її красу та душевність. Це можна сприймати як зображення відносин між людьми, де внутрішня краса та душевність має значно більше значення, ніж зовнішність.
У кінці поезії знову згадується весна, яка пробуджує віру в майбутнє та надію. Це можна сприймати як символ відродження, нових початків та надії на щось краще.
Усі ці мотиви взаємодіють один з одним і створюють загальний образ твору. Поезія "Стояла я і слухала весну" виражає авторську позицію про те, що життя пов'язане зі змінами, але завжди існує надія на краще, та що краса та душевність мають велике значення відносинах між людьми.
Пояснення: