Ответы
Ответ:
Повернувшись із заслання, Тарас Григорович навесні 1859 року здійснив свою заповітну мрію — відвідати рідні місця. Наприкінці травня він виїхав з Петербурга і після тривалої подорожі дістався до Переяслава. Відпочивши з дороги у свого давнього приятеля Козачковського, він Дніпром вирушив у Прохорівку, на Михайлову Гору до М. О. Максимовича. Прогостювавши там кілька днів, поет так само по Дніпру поплив до Городища, на цукровий завод Яхненка і Симиренка.
На той час справи фірми Яхненка і Симиренка були саме в розквіті. Завод їхній своїм значним цукровим виробництвом і величезною зразковою механічною майстернею славився мало не на всю Росію. І справді, за кріпацтва тут — на заводі братів Яхненків і Симиренка — панувала вільнонаймана праця, щедро оплачувана. Турбота і піклування хазяїв про добробут робітників і службовців на заводі були безмірні: упорядковані в санітарному відношенні казарми, парові лазні, розкішна лікарня з багатою аптекою, чудова церква, бібліотека, училище на 150 учнів з сімома викладачами, більшість з яких мала університетську освіту. Викладання провадилось за програмою технічних училищ.