Ответы
Ответ:
Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1833 року на Поділлі, у Вінницькому повіті, де його батько був священиком у селі Хомутинцях. Статки сільського попа, звісна річ, були скромними, а в сім’ї самих лише хлопців росло четверо — Григорій, Степан, Олександр та Юхим. Степан Васильович добре навчався у Шаргородській бурсі (1841 — 1849 роки), а у 1855 році успішно закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарі, . На юнака чекала Петербурзька духовна академія, а за нею — неабияка кар’єра. Так гадав батько, виряджаючи сина до далекого Петербурга. Але Степан розсудив інакше.
Він подав документи не до духовної, а до медико-хірургічної академії. Втім, юного поповича зарахувати студентом не могли, бо він належав до духовного стану, тож Руданський став вільним слухачем. Лише навесні 1856 року святійший синод задовольнив клопотання юнака про вихід із духовного сану, а восени Подільська консисторія видала йому відповідне свідоцтво. Після цього Степан Руданський став повноправним студентом, почав одержувати скромну стипендію, якої не вистачало навіть на харчі.
Приватне вчителювання проблеми не вирішило, тож у «поганім Петрополю», «мокрій столиці» (так студент-медик називав Петербург) він жив надголодь, а до того ж гнилий клімат і виснажлива праця спричинили захворювання на туберкульоз, яке ледь не скінчилося фатально 1860 року.
Тому, закінчивши наступного року академію, поет виїхав на роботу до Ялти на посаду міського лікаря — тамтешній клімат був сприятливим для хворих на сухоти.
Объяснение:
Так, писати багато, але можна скоротити.
напишу скорочено:
Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1833 року на Поділлі, у Вінницькому повіті, де його батько був священиком у селі Хомутинцях. статки у них були малі, а у сім'ї росло четверо хлопців- Григорій, Степан, Олександр, Юхим. Хлопець добре навчався у Шаргородській бурсі з 1841 по 1849 рік, а от у 1855 році успішно закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На нього чекала неабияка кар'єра, так гадав батько, виряджаючи сина до далекого Петербурга. Але Степан розсудив інакше. Він подав документи до медико-хірургічної академії. Втім, юного поповича зарахувати студентом не могли, бо він належав до духовного стану, тож Руданський став вільним слухачем. Навесні 1856 року святійший синод задовольнив клопотання юнака про вихід із духовного сану, а восени Подільська консисторія видала йому відповідне свідоцтво. Після цього Степан Руданський став повноправним студентом, одержував скромну стипендію якої не вистачало навіть на харчі.
Тому закінчивши наступного року академію, Степан виїхав на роботу до Ялти на посаду міського лікаря — тамтешній клімат був сприятливим для хворих на сухоти.