Ответы
Ответ:
Війна́ за іспа́нську спа́дщину — війна 1701–1714 років між Великою Британією, Австрією, Нідерландами, Португалією і Данією проти Франції, Іспанії і Баварії.
ПРИЧИНИ
Конфлікт розпочався в 1701 році після смерті іспанського імператора Карла ІІ, який заповів трон Філіпу Анжуйському — внукові французького короля Людовіка XIV. Це викликало незадоволення імператора Священної Римської імперії Леопольда І, який спробував захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів.
ПЕРЕБІГ ПОДІЙ
9 липня 1701 - 7 вересня 1714
(13 років, 1 місяць, 4 тижні та 1 день)
Війна тривала понад десятиліття, в ній проявились таланти таких відомих полководців, як герцог де Віллар та герцог Бервік (Франція), герцог Мальборо (Англія) і принц Євгеній Савойський (Австрія).
НАСЛІДКИ
Війна завершилась підписанням Утрехтського (1713) та Раштадського (1714) мирних договорів. В результаті Філіп отримав право успадкувати іспанський престол під іменем Філіпа V, проте втратив право спадкувати французький престол, що розірвало династичний союз корон Франції та Іспанії. Австрійці отримали більшість іспанських володінь в Італії та Нідерландах, проте Іспанія зберегла за собою свої заморські володіння. В результаті гегемонії Франції в Європі було покладено кінець, а ідея балансу сил, що знайшла відображення в Утрехтському договорі, стала частиною міжнародного порядку.
***
Війна за австрійську спадщину — війна між двома великими коаліціями європейських держав, на чолі однієї з яких були Пруссія та Франція, а другої — Австрія та Велика Британія, однак окрім них у війну на різних її етапах було втягнуто і багато інших країн.
ПРИЧИНИ
Після війни за іспанську спадщину британо-французькі та австро-французькі суперечки та суперництво продовжували загострювалися. Також посилилися Пруссія яка стала суперницею Австрії в Центральній Європі. За таких обставин назрівав конфлікт в якому визначилися суперники та союзники.
В 1740 році помер імператор Священної Римської імперії Карл VI і спадкові права його дочки Марії Терезії всупереч Прагматичної санкції 1713 відкидалися деякими європейськими державами. Серед тих хто не визнав спадкових прав Марії Терезії були й держави гаранти прагматичної санкції — Франція та Пруссія які розпочали війну за розподіл «австрійської спадщини», тобто імперії Габсбургів.
ПЕРЕБІГ ПОДІЙ Військові дії розпочалися 16 грудня 1740 року вторгненням прусського війська Фрідріха ІІ-ого в Сілезі,битві при Мольвиці 10 квітня завдали австрійцям поразки. Це прискорило утворення антиавстрійської коаліції.
НАСЛІДКИ
18 жовтня 1748 року був підписаний Другий Ахенський мир, за яким Габсбурги зберегли більшу частину своїх володінь, а права Марії Терезії були всіма визнані, але втрачали майже всю Сілезію, яка відійшла до Пруссії, та частину італійських володінь. Однак мир не розв'язав суперечностей між Європейськими державами і був по суті лише перервою між війною за австрійську спадщину та Семирічною Війною (1756—1763).
***
Семилітня війна
ПРИЧИНИ
У Європі Семилітня війна почалась у серпні 1756 року з вторгнення військ пруського короля Фрідріха II на територію Саксонії з метою розбити антипруську коаліцію, створену Австрією.
ПЕРЕБІГ ПОДІЙ
Англо-французьке колоніальне суперництво в Північній Америці переросло у відкрите збройне протистояння у травні 1756 року, коли Велика Британія оголосила війну Франції. Для того, щоб убезпечити своє положення в Європі, Британія підписала союзний договір з Пруссією, яка з приходом на престол Фрідріха II стала потужною державою. Розуміючи невідворотність війни з Австрією, в якої Пруссія захопила Сілезію, Фрідріх розраховував на вплив Англії на Росію, щоб запобігти її підтримці Марії-Терезії і, тим самим, війни на два фронти.
НАСЛІДКИ
Королівство Великої Британії завдало поразки Королівству Франція у колоніальній боротьбі; Королівство Пруссія підтвердило своє право на сілезькі землі.