Що свідчить про те, що Лонгфелло став одним із найосвіченіших людей свого часу?;
срочно даю 30 баллов
Ответы
Ответ:
Первое упоминание имени поэта в России датируется 1835 годом и связано с выходом в свет в США его («профессора Лонгфеллова») путевых заметок «За океаном». В начале 1860 года на русском языке появились первые стихи Лонгфелло, хотя до этого уже предпринимались попытки прозаического перевода его стихотворных произведений. «Песнь о Гайавате» появилась в переводе Д. Л. Михайловского в 1866 году(частично) и в 1868 году (более полно), не вызвав особого интереса русской литературной критики того времени. Лишь перевод этой поэмы, сделанный И. А. Буниным в 1896 году, стал заметным событием в литературной жизни России и был отмечен Пушкинской премией Академии наук (1903). Высказывание Лонгфелло об И.С. Тургеневе, сделанное им в 1871 году после прочтения романа «Дворянское гнездо», характеризует как его самого, так и творчество Тургенева: «Благодарю, что вы познакомили меня с писателем, о котором я много слышал, но до сих пор ничего не читал. Его проза полна очарования, в ней есть какая-то свежесть. Особенно в описаниях природы. Очевидно, он немало путешествовал по ночам и встречал рассветы в полях и лугах»[1]. В 1903 году М. Горький писал: «Лонгфелло – прелесть!». Об интересе Лонгфелло к России и русской литературе свидетельствуют его попытки научиться русскому языку.[1]
Ответ:
Пісня про Гайавату» як національний епос американського народу
У першій половині XIX століття відбувалося становлення США як незалежної держави. Саме тоді почали формуватися американська нація і американський національний характер. Проте цей процес був непростим, бо в США відчувався сильний вплив культури переселенців з Європи та інших континентів. Однак зростання національної свідомості висунуло на перший план проблему власної культурної традиції молодої країни. Як зазначає дослідник творчості Г. Лонгфелло В. І. Новиков, у пошуках її історичного коріння американські письменники звернулися до минулого: В. Ірвінг змальовував побут голландських поселень на Гудзоні, Н. Готорн зображував виразні картини життя англійців в Америці, Ф. Купер став автором перших історичних романів про часи Війни за незалежність. А Лонгфелло поставив собі за мету створити національний епос. Задля цього він звернувся до фольклору північно-американських індіанців, народу, що мав великі епічні традиції й був корінним населенням Америки. В. Новиков пише: «Одним із перших він усвідомив, що індіанський фольклор повинен стати невід’ємною частиною американської куль тури».
Епос (грецьк. epos — слово, розповідь) — багатозначний термін, який означає за літературною традицією оповідну поезію, зароджену в глибокій минувшині як форму зображення героїчних учинків певного персонажа, важливих подій тощо («Іліада» та «Одіссея» Гомера, «Пісня про Роланда» та ін.)!
Пошаговое объяснение: