Написати, що краще(кіно чи театр?). написати позитивні та негативні ознаки кіна та театру Срочно даю 100 баловвв
Ответы
Ответ:
Стосунки кінематографу та театру пройшли декілька стадій, що вкладаються в прокрустове ложе п’яти стадій реагування за Елізабет Кюблер-Росс: заперечення, гнів, компроміс, депресія, прийняття. У період свого зародження кінематограф став небезпечним конкурентом театру, переманюючи не тільки акторів, але й, що гірше, глядачів. Останні знайшли в кіно абсолютно новий, якісніший і порівняно недорогий вид розваг. Однак, кінематограф настільки неможливий без впливу театру, як і без інших видів мистецтва. Оскільки кіно ще зі свого зародкового стану було мистецтвом синтетичним, що ввібрало й переробило всі інші практики мистецтва. Про конфлікт театру й кіно свого часу вичерпно висловився Жан-Поль Сартр: «Кінематограф завдав шкоди окремому виду театру – якраз тому, що виконував функцію кіно – тобто реалістичному буржуазному театру, на менті якого було відображення реальності».
Щоби глядачеві був зрозумілий душевний стан персонажів, актори, які часто приходили на знімальний майданчик із театрів, грали тілом та мімікою. Уся перформативність німого кіно фактично перебувала в площині виразної пантоміми, що потребувала максимальної віддачі. Однак, і сам німий кінематограф аж до 1920 років був здебільшого сценічним, левова частка всіх зйомок була статичною й відбувалася тільки в одному павільйоні. Акторам доводилося постійно перебувати в кадрі, тому настільки важливо було відігравати обличчям і рухами тіла навіть найпримітивніші характеристики героїв. У 1929 році Чарлі Чаплін сказав: «Вони знищили найдавніше з мистецтв – пантоміму. Вони знищили величну красу мовчання». Звукове кіно почало домагатися реалізму, витравлюючи театралізованість прийомів. Але театр завзято не бажав полишати територію кінематографу, обростаючи новими формами свого синтезу. Зрештою, у кінематограф прийшов реформатор театру Всеволод Меєргольд, хоча сам вважав кінематограф «балаганом».
У 1913 році американський продюсер і режисер, «батько вестерну» й родоначальник типажу в американському кіно Томас Гарпер Інс розробляє принципи кіновиробництва. Вони стають фундаментальною основою голлівудської системи й допомагають суттєво позбутися театральних прийомів роботи зі сценарієм. Зрештою, принципи Томаса Гарпера Інса стають поштовхом до написання оригінальних сценаріїв. Хоча, звісно, екранізації п’єс і в Голлівуді, й у вітчизняному кіно не зникнуть ніколи.
Принципи кіновиробництва Томаса Гарпера Інса:
Основа картини – «залізний сценарій»
Зірки в головних ролях
Наявність продюсера, який купує сценарій, запрошує зірок і наймає режисера для роботи
Объяснение:
Если помогла нажми пожалуйста "❤️" или "Спасибо" буду благодарна.