40 БАЛЛІВ
Питання за підручником географія 9 клас пестушко Параграф 35
Відповісти на питання
1. Яка роль харчової промисловості в забезпеченні безпеки країни?
2. Які виробництва харчових продуктів і напоїв розвиваються у вашій місцевості?
3. Чим відрізняється розміщення підприємств хлібопекарського і буряковоцукрового виробництв?
4. Чому підприємства харчової промисловості розміщені по всій території України?
Питання за підручником географія пестушко 9 клас Параграф 36
Відповісти на питання
1. Які головні особливості розвитку харчової промисловості світу на сучасному етапі?
2. Які країни є основними виробниками і експортерами продуктів харчування?
3. Чим відрізняється імпорт продуктів харчування розвинутих країн і тих, що розвиваються?
4. Чим зумовлене виникнення транснаціональних корпорацій у харчовій промисловості?
Ответы
Параграф 35:
1. Харчова промисловість відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки країни, оскільки вона забезпечує населення необхідними харчовими продуктами та напоями. Це включає не лише виробництво харчових товарів, а й їх зберігання, транспортування та розподіл. Крім того, харчова промисловість повинна дотримуватися високих стандартів якості та безпеки харчових продуктів, щоб забезпечити здоров'я та безпеку населення.
2. У моїй місцевості розвиваються виробництва молочних продуктів, м'яса та м'ясопродуктів, хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів та напоїв. Також є підприємства з виробництва олії, пива та безалкогольних напоїв.
3. Підприємства хлібопекарського виробництва зазвичай розміщуються у населених пунктах, де є попит на свіжий хліб та хлібобулочні вироби. Підприємства буряковоцукрового виробництва зазвичай розташовані у сільських районах, де є можливість отримувати достатню кількість цукрових буряків.
4. Підприємства харчової промисловості розміщуються по всій території України з різних причин. По-перше, це пов'язано з різноманітністю сировини, яка може бути отримана з різних регіонів країни. По-друге, це дозволяє забезпечити доступність та різноманітність харчових продуктів для населення в усіх регіонах країни.
Параграф 36:
1. На сучасному етапі розвитку харчової промисловості світу головні особливості полягають в тому, що:
- зростає попит на продукти харчування, особливо на здорові та екологічно чисті продукти;
- змінюється структура споживання продуктів харчування на користь більш якісних та різноманітних продуктів;
- розвиваються технології виробництва та обробки продуктів харчування, що дозволяє підвищувати якість та термін зберігання продуктів;
- зростає конкуренція між виробниками продуктів харчування, що спонукає їх до постійного удосконалення технологій та підвищення якості продукції;
- збільшується обсяг торгівлі продуктами харчування між країнами, що сприяє розвитку глобального ринку продуктів харчування.
2. Основними виробниками та експортерами продуктів харчування є США, Китай, Бразилія, Індія та ЄС. Також значний обсяг продуктів харчування виробляється та експортується з Аргентини, України, Канади, Росії, Австралії та Нової Зеландії.
3. Основна різниця між імпортом продуктів харчування розвинутих країн і тих, що розвиваються, полягає в якості та кількості продуктів, які імпортуються. Розвинуті країни зазвичай імпортують екзотичні та різноманітні продукти з усього світу, такі як фрукти, овочі, кава, чай та інші продукти, які не вирощуються на їхній території. У той же час, країни, що розвиваються, зазвичай імпортують основні продукти харчування, такі як зерно, м'ясо та молочні продукти, які не можуть вирощувати на своїй території в достатній кількості.
4. Виникнення транснаціональних корпорацій у харчовій промисловості зумовлене декількома факторами. По-перше, це глобалізація економіки, яка зробила можливим більш широкий доступ до ринків у всьому світі. По-друге, високі технології, що використовуються в харчовій промисловості, забезпечують можливість збільшення продуктивності та підвищення якості продуктів. По-третє, попит на харчові продукти постійно зростає, особливо в країнах з високим рівнем життя. У результаті, транснаціональні корпорації можуть виробляти та поставляти продукти в різні країни, що дозволяє їм отримувати більші прибутки та займати лідерські позиції на ринку харчових продуктів.