Письмовий детальний переказ тексту. У нашій школі навчалося багато хлопчиків і дівчаток різних національностей,були й німці переселенці з Надволжя.На них дивилась час від часу з коса були ті що недолюблювали їх страшенно.На тлі цієї не на весті стався інцидент у школі, де я працював учителя мови та літератури.
У 7-б класі навчався такий собі рудий кирпатий хлопчина,на ім‘я Альберт Шандра. З усіх предметів він найбільше любив математику.
Але поза навчання його настільки цькували, що учень постійно озирався по сторонах і виглядав боязким. Його ніколи не запрошували погратися, та й сам він не долучався до командних ігор.
Одного дня я почув, як хтось сказав до нього: "Не сідай зі мною! Щезни, зрадливиї фриц!“ Хлопець почервонів, спочатку намагався щось відповісти, але, зрозумівши своє становище, стисну колегії замовчав, так і залишився стояти осторонь.
Наступного дня в цьому класі я проводив останні два уроки. За розкладом було заплановано написання письмової роботи, але я розпочав урок по-іншому… У житті не можна мати упереджень ставлення до людини через її національність, ми всі народжуємося вільні, і пожити життю ми теж повинні вільними… Такими словами я завершив свій урок поза розкладом.
Ответы
У тексті описується інцидент, який стався у школі, де працював учителем мови та літератури. У школі навчалося багато хлопчиків і дівчаток різних національностей, серед яких були й німці переселенці з Надволжя. На деяких учнів дивились з косою ті, що недолюблювали їх. Одним із таких учнів був Альберт Шандра, який постійно цькувався. Він ніколи не долучався до командних ігор та його ніхто не запрошував на гру. Одного разу його цькували, сказавши йому "Не сідай зі мною! Щезни, зрадливиї фриц!". Хлопець зрозумів, що нічого не може зробити і залишився стояти осторонь.
Наступного дня в цьому класі учитель мови та літератури проводив останні два уроки. За розкладом було заплановано написання письмової роботи, але він розпочав урок по-іншому. Він звернувся до учнів зі словами, що не можна мати упереджень ставлення до людини через її національність, ми всі народжуємося вільні, і пожити життю ми теж повинні вільними. Він закінчив свій урок, поза розкладом, але з добрим почуттям, що зробив щось корисне для своїх учнів.