Ответы
Ответ:
Чинним законодавством України передбачені спеціальні умови щодо використання праці неповнолітніх .
У статті 32 Цивільного кодексу України зазначено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років. За загальним правилом прийняття на роботу осіб молодших 16 років не допускається. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, котрі досягли 15 років.
Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, котрі досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Також звертаємо увагу, що праця осіб, молодших 14 років, взагалі не допускається за жодних умов (ст. 188 КЗпП України).
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП України встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. Слід враховувати, що відповідно до ст. 187 КЗпП України неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України. Згідно зі ст. 191 КЗпП України обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що вони повинні прийматися на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд (щороку до досягнення ними 21 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП України для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийомі на роботу не встановлюється. Згідно зі ст. 189 КЗпП України кожна установа, організація та підприємство повинні вести спеціальний облік неповнолітніх працівників, в якому зазначається дата їх народження. Згідно зі ст. 199 КЗпП України розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, можливе на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Причиною вимоги про розірвання трудового договору з неповнолітнім може бути те, що подальше виконання трудових обов’язків неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси.
Відповідно до ст. 198 КЗпП України розірвати трудовий договір з неповнолітнім працівником з ініціативи роботодавця можна тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Звільняти неповнолітніх працівників можна лише у виняткових випадках , при цьому не допускається звільнення без працевлаштування з підстав, визначених пунктами 1, 2, 6 статті 40 КЗпП України.