підготувати повідомлення про Ракун звичайний, гуска єгипетська, Бурундур сибірський что-то из этого
Ответы
Відповідь:
Єнот полоскун (Ракун звичайний)
Єнот-полоскун – хижий звір з родини ракунових. Вчені довгий час сперечалися про те, до якої родини віднести єнота: до псових, куницевих або котових. Тільки в кінці XVIII ст. була окремо виділена родина ракунових. Назва єнота – “procyon” перекладається з латині як “схожий на собаку”. Є думка, що це слово походить від індійського слова ”aracoon”, що означає “він дряпає своїми руками”. Прізвисько “полоскун” єнот отримав за звичку занурювати їжу перед вживанням у воду і терти її лапами: начебто звір полоще їжу.
У єнота-полоскуна кремезне, щільне тіло. Його довжина сягає 60 см. Зріст в загривку – 30-35 см. Вага тварини в середньому варіюється від 5 до 9 кг. Дуже великі самці досягають 15 кг. У звірка довге густе хутро, що складається в основному з теплого підшерстя. Основний колір хутра – жовтувато-сірий, темніший на спині і боках. Хвіст у єнота пухнастий з 5-7 смугами (чергування темних і світлих смуг).
На морді єнота є характерна “маска”: чорні практично симетричні плями навколо очей. Темна смужка починається між очей і йде до потилиці. Брови, обведення вух і морда білого кольору, кінчик носа – чорний. Вуха загострені.
У єнота-полоскуна короткі лапи з рухомими пальцями: слід його лапи нагадує відбиток людської долоні. Він пересувається на подушечках лап і відмінно лазить по деревах.
Єнот-полоскун живе в Північній Америці. У Росію і Європу він був завезений на початку ХХ ст. Випуск єнотів в Європі був зроблений у Німеччині, звідки пізніше, звірок перебрався до Франції та інших країн. У Росії тварина акліматизувалася на Кавказі і Далекому Сході. Багато звірків мешкає на території Білорусії та Азербайджану.
Єнот-полоскун віддає перевагу дуплистим, змішаним лісам з водоймами. Добре пристосовується до життя по сусідству з людиною: селиться в парках, в садах, на приміських територіях. У Північній Америці єноти-полоскуни нерідко шкодять фермерам, розоряючи курники і сади.
Єнот-полоскун відноситься до ряду хижаків, проте на практиці він всеїдний. Його раціон складається з гризунів, комах, пташиних яєць, рептилій, риб, раків, крабів і рослинної їжі (ягід, горіхів, фруктів, жолудів).
Єнот-полоскун веде нічний спосіб життя. Він бачить у темряві, чудово орієнтується тактильно (завдяки вібрисам, які розташовані не тільки на морді, а й між пазурів, на грудях і на животі). Володіє гострим слухом. Вдень спить в дуплі або в норі. Саме звірятко не риє нір, воно забирається в порожні нори інших тварин.
Єнот-полоскун добре лазить, в тому числі, і по звисаючих гілках, стрибає (навіть з 10-12 метрової висоти). Тварина добре, але неохоче, плаває. У разі небезпеки може розвивати швидкість до 25 км / год. А в ситуаціях, коли єнот-полоскун не може сховатися, прикидається мертвим.
Взимку єнот-полоскун впадає в сплячку. Це не властиво іншим представникам його роду. В одному укритті може засипати кілька особин. Сон єнота уривчастий.
Єнот-полоскун стійкий до багатьох інфекційних захворювань, агресивно захищається від хижих тварин, щільне хутро захищає його від укусів комах, гнізда яких він руйнує.
У природному середовищі, на єнота-полоскуна можуть нападати вовки, койоти, рисі, сови, алігатори, для дитинчат становлять загрозу ще й змії.
Дитинчата єнота-полоскуна, з’являються на світ навесні. У лютому-березні у тварини починається гін, після двомісячної вагітності самка народжує 3-4 дитинчат. 7 тижнів малюки годуються материнським молоком. У віці 6 місяців молоді єноти виходять на полювання з матір’ю. Статевої зрілості особини досягають у 2 роки, самки – у рік.
На єнотів полюють у всіх країнах, де вони мешкають. З хутра тварини, шиють теплі шуби, які цінуються через зносостійкість і красу. У США їх винищують фермери: крім нанесення сільськогосподарського збитку єноти-полоскуни є рознощиками сказу та чуми м’ясоїдних. Але, незважаючи ні на що, чисельність єнотів-полоскунів не викликає побоювань.
Пояснення: