Question

Прочитайте вірш Олександра Олеся «Конвалії». Випишіть
художні засоби

Очі розкрила конвалія біла
І в дивуванні застигла, зомліла...
Бо біля неї не трави всміхались,
Бо понад нею не віти гойдались,—
Мовчки кімната пустельна сіріла...
Де ж тії пестощі вітру летючого,
Де ж тії квітоньки гаю пахучого,
Де ж тії ночі сріблясто-блакитні,
Де ж тії ранки рожеві, привітні,
Де ж тії усміхи сонця блискучого?!
О, не одна ти не в рідній оселі...
Квітко! Прокинувсь і я у пустелі!
Марив — мене оточатимуть люди.
Глянув — чорніють, сіріють усюди
Ворони, змії та з каменю скелі.

Answer 1

Ответ:

анафора: дві строфи починаються окличним «О слово рідне!»;

символізм: орел, меч, сонце й «музика гір блакитнооких», судні дні (детальніше про них вище);

метафори:«Дніпра левій рев», «музика гір блакитнооких», «сонцем стань», «розлетися дощами судними»;

протиставлення (контраст):«Співочий грім батьків моїх, // Дітьми безпам’ятно забутий»;

епітети:«слово рідне», «орел скутий», «співочий грім», «зорі блакитноокі», «шовковий спів», «левій рев», «степи широкі», «дощі судні»;

риторичні звертання-оклики, окличні речення:«О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх!», «О слово рідне! Шум дерев!», «О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань!».