Ответы
Ответ:
Шляхта як соціальний стан зазнала суттєвого поглиблення соціальної
неоднорідності внаслідок репресивної політики російського уряду, що,
безумовно, стало причиною різниці між дозвіллям багатої, збіднілої та
декласованої шляхти. Ще одним наслідком польських національно-
визвольних повстань було взяття під контроль дозвілля шляхти, за яким вівся
таємний нагляд, а це призвело до замкнутості та послаблення товариських
взаємодій. З цього часу дозвілля набирало політичного забарвлення, і в
ньому зʼявився новий елемент – конспірація.
Попри всю прогресивність ХІХ ст. у сфері медицини, хвороби, їх
лікування, смерть залишались справою суто домашньою, приватною, навіть
інтимною. В середовищі шляхти ще продовжували панувати упередження
щодо причин хвороб, які часто пов’язували з гріхом і спокутою. Така позиція
стосовно здоров’я та хвороб підкріплювалася релігійними віруваннями і
забобонами. Релігійність, яку ще не похитнули буремні події наступного
ХХ ст., була в питаннях здоровʼя причиною непохитної віри у всесилля Бога,
а не лікарів. Це дещо гальмувало розвиток медицини на теренах Російської
імперії і було причиною досить високого рівня смертності.
Підсумовуючи основні результати проведеного дослідження, дисертант
дійшла висновків, що після інкорпорації Правобережної України Російською
імперією повсякденне життя місцевої шляхти зазнало серйозних
трансформацій, зумовлених як зовнішніми (урядові стратегії
адміністративно-правової, соціальної, культурної та освітньої уніфікації
регіону, зросійщення), так і внутрішніми (модернізація шляхетського
суспільства) чинниками. У зазначений період відбулася еволюція
традиційних повсякденних практик правобережної шляхти, яка охопила як
громадсько-політичну так і приватну та публічну сфери життя.
Ключові слова: шляхта, ХІХ століття, Київська губернія, мемуарна
література, повсякденне життя, приватне життя, громадське життя, дозвілля,
Листопадове повстання, Січневе повстання.