Ответы
Ответ:
Пам'ятаю, як весною я грався з друзями у парку під деревами, коли сонце пробивалося крізь гілки і створювало чарівний світловий візерунок на зеленому тлі листя. Я бігав по галявині, як маленький кролик, насолоджуючись свіжим повітрям та запахом квітів. Коли настав дощ, ми бігли до дому, залишаючи за собою брудні стежки на мокрій землі. А потім, коли дощ спинився, ми виходили знову, щоб полазити по каміннях біля річки і побачити яскраві відблиски сонця на воді.
Іноді ми з батьками їздили в гори, де навколо нас були густі хмари і засніжені вершини гір. Я дивився на величні гори і відчував, як їхня могутність переповнює мене з бажанням підкорити їх. Ми піднімалися на гору, де відкривався вид на всю долину, як птахи, що піднімаються в небо.
Одного разу я був на святі у селі, де відбувалася традиційна ярмарка. Було багато кольорів та звуків: гучні музиканти, святкові паради, запашний запах їжі та квітів. Я дивився на фарбовані будиночки та різнокольорові пряники, які були розкладені на столах. Всі люди були такі щасливі та енергійні, як я ніколи не бачив їх