Ответы
Ответ:
Объяснение:
На жаль, органічне забруднення може мати багато джерел, включаючи відходи тваринництва, сільськогосподарські залишки та інші джерела. Проте, важливо звернути увагу на виробничі підприємства, які можуть бути головним джерелом органічного забруднення.
У селі Нижній Вербіж, можливими джерелами органічного забруднення можуть бути:
Фермерські господарства з великою кількістю худоби, птиці та іншого домашнього виробництва.
Сільськогосподарські землі, де проводяться зрошувальні системи, що можуть приводити до надмірного використання добрив та пестицидів.
Тісний контакт між підприємствами та водними джерелами також може призвести до забруднення води.
У зв'язку з цим, я рекомендую звернутися до місцевих владних органів та екологічних організацій з проханням провести вивчення стану навколишнього середовища в селі та виявити джерела органічного забруднення.
Ответ:
Після битви вціліло лиш декілька загонів татарських зайд. Сільчанин Михайло Гаєвий (Максимів) оповідав, що бачив іконостас з давнього монастиря, спаленого ворогом, а також два образи, мальовані на дошках. Михайло Гаєвий, який був дяком, у 1920-30-х роках мав книгу-літопис, у котрі ченці з монастиря записували події. Цей літопис-хроніку за великі гроші придбав заїжджий австрійський збирач старовини. Один з двох образів зі слідами від шабель продали у Познанський музей. Популярності серед сільського люду набув вірш-пісня «Дума про напад татарів на місто Коломию та її околиці», написаний сільським дяком і поетом Миколою Тулікою і опублікований в «Народному руському місяцеслові». Автор присвятив свій твір сільському парохові Левицькому. Описані тут події охоплюють 1585 і 1589 роки, бо саме тоді двічі побували татари у місцевості даного населеного пункту. Тут розкривається дані про соціально-економічне становище селян у селі на II п. XVI ст.
У часи визвольної боротьби 1648-57 років добровольці з Коломийщини допомагали військові Богдану Хмельницьку, вже по дорозі на Львів проходило через місто над Прутом, відпочивало у Надвірнянському передмісті Коломиї. Священики, які були при війську, спільно зі священниками коломийськими, молилися у монастирській церкві за перемогу над ворогом. Воронюки-Маляреві з Нижнього Вербіжа, які добре вміли писати й малювати, переписували відозви, накази та універсали Богдана Хмельницького, чим уславилися на цілу округу. Пам'ять про це дійшла до наших днів. Нащадок Воронюків — Іван розмалював нинішню церкву у Нижньому Вербіжі.мав бути у мене на хрестинах, а смоляки обскочили, мене питали, де Добош, і мене взяли“.
Вирозумівши з добровільних зізнань, і те добре обміркувавши, судом нашим його було визнано винним і був відданий на тілесні зізнання і 3 рази або підтягнений за свічками 3 рази причеплений через майстра тутейшого публічного Міхала Козловського. Окрім, Михайла Малярчука відомим місцевим опришком був Григорій Семенюк. Про нього більш детально в розділі „Про церкву“.
нащадка Йосафата).
Третім великим кутом села є Долини (займає землі понад річкою Лючка і долину понад річкою Пістинькою). Входять до нього кутки Гора (Від Верхнього Вербіжа і до Лісу), Мочара, а також Чернич. До Долинів належить ліс Мочара. За річкою Пістинькою сіножаті — Лазки, ліс Лази, Гора (Теребіж, гора Стрімка, Перелісок, Борсук, Беріг).
Поле Берести — урочище, узвишшя, за припущенням Дмитра Бучка, на цьому місці було село Берестів.
За народною етимологією топонім Вербіж виводить від слів Верба і бігти: мовляв, у верби бігли ховались від нападників. Інша версія походження назви села також пов'язана вербами: кажуть, що на місці Вербіжа були вербові хащі. Друга ж частина назви села з'явилася значно пізніше, коли залюднилався і розрісся Вербіж. Тоді й назвали Нижній Вербіжем частину села, прилеглу до річки Прут. А дальшу, південну частину — Верхнім Вербіжем. Так виникло двоє сіл.